Валентин Наливайченко

Фотографія Валентин Наливайченко (photo Valentin Nalivaychenko)

Valentin Nalivaychenko

  • День народження: 08.06.1966 року
  • Вік: 50 років
  • Місце народження: Запоріжжя, Росія
  • Громадянство: Україна

Біографія

Виконуючий обов’язки голови Служби безпеки України. До грудня 2006 року — перший заступник голови СБУ. Раніше Надзвичайний і Повноважний Посл України в Республіці Білорусь (2005-2006), заступник міністра закордонних справ України (2004-2005), директор департаменту консульської служби МЗС України (2003-2004), генеральний консул посольства України в США (2001-2003).

Валентин Олександрович Наливайченко народився 8 червня 1966 року в Запоріжжі.

У 1984-1986 роках Наливайченко служив у лавах Радянської армії. Повідомлялося, що перед відходом в армію він почав навчатися у Харківському державному університеті за спеціальністю «викладання російської мови як іноземної», однак в результаті призову навчання довелося перервати.

У 1990 році Наливайченко з відзнакою закінчив Київський національний університет ім. Т. Г. Шевченка, отримавши філологічна освіта (за іншими даними — філософське). Надалі в пресі він згадувався як «філолог, референт-перекладач, спеціаліст з міжнародних відносин».

Після закінчення вузу Наливайченко влаштувався на роботу в Київський інженерно-будівельний інститут викладачем російської мови іноземним студентам. Він був призначений завідувачем відділу по роботі з іноземцями. Там же йому запропонували продовжити освіту, але вже по лінії спецслужб. Наливайченко був направлений на навчання в Червонопрапорний імені Ю. В. Андропова інститут КДБ СРСР (пізніше він був перейменований в Академію зовнішньої розвідки). Однак розвідником Наливайченко не став. До моменту його повернення КДБ України перебував «на етапі розвалу» і тоді він пішов з органів.

Про діяльність Наливайченка на початку 1990-х років відомо мало. За деякими даними, він працював за спеціальністю — займався викладанням і перекладами, а також був співробітником запорізького приватного підприємства «Якість», де «займався маркетингом».

З травня 1994 року по листопад 1997 року Нали

вайченко був другим і першим секретарем Посольства України у Фінляндії, за сумісництвом — в Данії і Норвегії.

У 1997 році Наливайченко став працівником консульського управління МЗС України. До травня 2001 року він послідовно обіймав посади першого секретаря, радника, завідувача відділу та заступника начальника управління.

У 2001 році Наливайченко був призначений генеральним консулом посольства України у США.

У листопаді 2003 року Наливайченко обійняв посаду директора департаменту консульської служби МЗС України.

У лютому 2004 року Наливайченко був призначений на посаду заступника міністра закордонних справ України. У цій якості Наливайченко був членом комісії при президентові України з питань громадянства, а також очолив делегацію України на переговорах з Єврокомісією про підписання Угоди про реадмісію.

30 грудня 2005 року указом президента Віктора Ющенка Наливайченко був призначений Надзвичайним і Повноважним Послом України в Республіці Білорусь, а в лютому 2006 року звільнений від обов’язків міністра закордонних справ. Вірчі грамоти президенту Білорусі Олександру Лукашенко Наливайченко вручив у березні 2006 року.

29 травня 2006 року Наливайченко зайняв пост першого заступника голови Служби безпеки України (СБУ), що для багатьох стало несподіванкою. У грудні 2006 року Наливайченко був призначений виконуючим обов’язки голови СБУ. Після цього призначення стала з’являтися інформація про те, що крім дипломатії Наливайченко «був все життя пов’язаний з сп

ецслужбами». Зокрема, глава Секретаріату президента України Віктор Балога одразу після призначення назвав його «досвідченим розвідником і дипломатом», а депутат від БЮТ Андрій Кожем’якін навіть заявляв журналістам, що Наливайченко «закінчив школу КДБ».

На думку ряду наблюдателй, за той час, поки спецслужбою в якості в. о. керував Наливайченко, вона «виявилася втягнута у політичне протистояння між президентом і правлячою коаліцією», що завершилося підсумку розпуском Верховної Ради п’ятого скликання. Зазначалося, що як виконуючий обов’язки голови СБУ Наливайченко неодноразово робив сенсаційні заяви. Серед них — звинувачення в корупції судді Конституційного суду України Сюзанни Станік (саме їй була відведена роль доповідача у справі про конституційність указу Ющенка про розпуск парламенту), а також оприлюднення інформації про можливу загрозу безпеці лідера блоку БЮТ Юлії Тимошенко і розповідь про затримання колишнього міністра транспорту і зв’язку Миколи Рудьковського. У зв’язку з цим звучали звинувачення Наливайченко не тільки в «самопіар», але і у використанні Служби безпеки, у політичних цілях. Преса, маючи на увазі Наливайченко, з іронією відзначала властиве керівництву українських спецслужб «прагнення поділитися найпотаємнішим з вдячною публікою», яке практично завжди збігалося «з черговим загостренням внутрішньополітичної ситуації». За словами члена фракції Партії регіонів Володимира Сівковича, співробітники СБУ навіть прозвали свого шефа Заливайченко.

У грудні 2007 року Ющенко

вніс до Верховної Ради України подання про призначення Наливайченка головою Служби безпеки України. Проте до 2009 року Наливайченко так і не був затверджений на цій посаді.

21 жовтня 2008 року газета «Известия» опублікувала інтерв’ю з Наливайченка, в якому, відповідаючи на питання про заборону на в’їзд деяких російських громадян, глава СБУ звинуватив депутата Державної Думи РФ Костянтина Затуліна в порушенні закону про правовий статус іноземця. При цьому він стверджував, що даний факт був неодноразово доведена СБУ в суді. Затулін 28 жовтня 2008 року відкинув всі звинувачення на свою адресу, заявивши, що «представники СБУ в судовому засіданні були змушені підтвердити, що я ніколи не порушував ні українське, ні міжнародне законодавство і, по суті, був обмежений в правах з ‘профілактичних міркувань'». 9 лютого 2009 року Тверський суд Москви визнав невідповідними дійсності заяви Наливайченка щодо того, що СБУ двічі доводило в українському суді факти протиправних дій Затуліна на території України. В якості компенсації суд стягнув з Наливайченка 300 тисяч рублів.

Наливайченко нагороджений медаллю «За сприяння в охороні державного кордону України» (2003). Він має ранг Надзвичайного і Повноважного Посланника першого класу. У березні 2007 року чиновнику «за виконання особливо відповідальних завдань» був достроково присвоєно II ранг державного службовця.

Наливайченко володіє англійською та фінською мовами. Він одружений, у нього є дочка.