Зайд Ібн Султан аль Нахайян

Фотографія Зайд Ібн Султан аль Нахайян (photo Zayed Bin Sultan Al Nahyan)

Zayed Bin Sultan Al Nahyan

  • День народження: 03.11.1918 року
  • Вік: 85 років
  • Дата смерті: 02.11.2004 року
  • Громадянство: ОАЕ

Біографія

Gравитель емірату Абу Дабі (Abu Dhabi) і перший президент ОАЕ (UAE), що став головною рушійною силою при створенні Об’єднаних Арабських Еміратів (United Arab Emirates). Він обіймав посаду президента більше 30 років, з 1971 по 2004 рік.

Шейх Зайд ібн Султан аль Нахайян народився 3 листопада 1918 року. Він був молодшим сином шейха Султана ібн Зайда ібн Халіфа аль-Нахайяна (Sultan bin Zayed bin Khalifa Al Nahyan), який правив Абу Дабі з 1922 року і до його вбивства в 1926-м. Зайд був названий на честь свого діда, Зайда Великого, який правив еміратом з 1855 по 1909 рік. Його старший брат Шахбат (Shakhbut Bin-Sultan Al Nahyan) став правителем Абу Дабі в 1928-му, після того, як їх дядько, Сакр (Saqr bin Zayed Al Nahyan), теж був убитий. Після цього випадку мати Зайда взяла зі своїх синів обіцянку не вдаватися до насильства проти один одного, і вони стримали його.

Коли Зайд з’явився на світ, Абу Дабі був однією з семи областей вздовж узбережжя Перської затоки (Persian Gulf), які перебували під владою шейхів. Території перебували в договірних відносинах з Великобританією (UK), підписавши з нею низку угод ще в кінці 19-го століття. Поки він ріс, на узбережжі не було жодної школи в сучасному розумінні сенсу цього слова, і Зайд отримав початкову освіту, засноване на ісламських принципах, жив у пустелі з бедуїнськими племенами, познайомившись з життям цих людей, їх традиціями і дивовижною здатністю виживати в суворих умовах.

У 1946 році Зайд був призначений губернатором східній частині Абу Дабі і влаштувався в Аль-Айне (Al Ain), у фортеці Мувайджи (Muwaiji). Схід Абу Дабі в той час був дуже бідним і схильним до спалахів захворювань. Коли пошукові партії компанії ‘Petroleum Development’ почали розвідку нафти в цьому районі, Зайд допомагав їм. З його приходом в регіоні почався період щодо стабільності. Так, шейх Зайд проявив великий інтерес до відновлення мережі водних каналів, які дозволяли зрошувати колись родючі землі.

У 1958 році була знайдена нафта, у 1962-му почалася її видобуток, і деякі члени правлячої сім’ї відчували розчарування з приводу відсутності прогресу під управлінням шейха Шахбата. В результаті безкровного палацового перевороту 6 серпня 1966 року Шахбат був відсторонений від влади і покинув країну. Зрештою, після довгих і важких переговорів з правителями інших шести еміратів Договірного Оману, в 1971 році були утворені Об’єднані Арабські Емірати, а Зайд був обраний першим президентом нової держави.

Шейх Зайд вважався відносно ліберальним правителем. Так, з його дозволу в країні з’явилися приватна преса, яка, проте, все одно змушена була вдаватися до самостійної цензурі, уникаючи критики Зайда і членів правлячої сім’ї. В країні навіть була оголошена свобода віросповідання, що дещо контрастувало в очах решти арабського світу з роллю шейха Зайда як мусульманського глави держави. Інші арабські країни, набагато більш консервативні, нерідко висловлювали на адресу ОАЕ різку критику з-за релігійної терпимості до християн і свободи, якою користувалися в ОАЕ службовці західних компаній.

Шейх Зайд був одним з найбагатших людей у світі. Журнал «Forbes’ оцінював його особисті статки приблизно у 20 мільярдів доларів США, пов’язуючи це багатство виключно з нафтовидобутком. Незважаючи на добробут, Зайд дотримувався традиційного способу життя, до якого звик з дитинства, любив верхову їзду і соколине полювання і відмовився від полювання з вогнепальною зброєю – хоча і дуже досяг успіху в цьому виді спорту, — щоб послужити прикладом у справі збереження дикої природи в умовах тендітної пустельній екосистеми.

Він користувався великою особистою популярністю, у тому числі й тому, що направив величезні кошти на розвиток не тільки Абу Дабі, але і тих територій Азії (Asia) і Африки (Africa), де проживали ісламські народи, яким не так пощастило з покладами нафти.

Про нього згадують як про людину, який ‘змусив пустелю зазеленіти’. За ініціативою шейха Зайда будувалися лікарні, школи та університети, безкоштовні для громадян ОАЕ, а також благодійні лікарні в Європі (Europe), Азії і Африці. Безкоштовно розповсюджувалися земельні ділянки, що принесло величезну користь багатьом безземельним сім’ям, будувалися немусульманські храми, що з ентузіазмом сприйняли іноземні робітники, які становлять приблизно три чверті населення ОАЕ, отримали певні права і жінки, щоправда, в межах традицій – на працю і освіту.

У шейха була величезна родина. Він був одружений не менше семи (за іншими даними, дев’яти) разів, у нього 19 синів і 14 дочок. В останні роки його здоров’я погіршилося, і в 2000 році Зайд переніс пересадку нирки в одній з американських клінік. Поки він проходив обстеження, його піддані написали шейху лист подяки, супроводивши його півтора мільйонами підписів.

Зайд ібн Султан аль Нахайян помер 2 листопада 2004 року, у віці 86 років. Його наступником став його старший син Халіфа ібн Зайд аль-Нахайян (Khalifa bin Zayed Al Nahyan).