Ярослава Стецька

Фотографія Ярослава Стецька (photo Yaroslava Stecko)

Yaroslava Stecko

  • День народження: 14.05.1920 року
  • Вік: 82 роки
  • Місце народження: с. Романівка, Тернопільська область, Україна
  • Дата смерті: 12.03.2003 року
  • Громадянство: Україна

Біографія

Українська політична і громадська діячка, функціонер ОУН (б), політична емігрантка, засновниця КУН, дружина Ярослава Стецька, соціолог, політолог, психолог і журналістка.

У 1930-ті вступила у львівський політехнічний інститут. У 1938 році вступила в ОУН, де й познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком Ярославом Стецьком. Саме в ОУН (після розколу в ОУН (б)) молода пара Стецько зробила свою кар’єру. В той час, як Ярослав Стецько був призначений заступником Степаны Бандери, його дружина керувала жіночим відділом та відділом у справах молоді ОУН (б). Після створення у жовтні 1942 УПА Ярослава Стецька активно брала участь у створенні Червоного хреста УПА. Незважаючи на те, що її чоловік був заарештований німцями ще в 1941, сама Ярослава Стецька піддалася арешту лише в 1943 році. Під час відступу вермахту в 1944, Ярослава Стецька бігла до Німеччини, де був інтернований її чоловік. Ярослав Стецько був звільнений з-під варти в 1944 і подружжя Стецько оселилася в Мюнхені, який став центром оунівської еміграції.

У квітні 1946 р. у Мюнхені було створено Антибільшовицький блок народів (АБН), до складу якого увійшли антикомуністичні організації 15 народів Європи і Азії. Ярослав Стецько був обраний президентом АБН, а Ярослава Стецька стала членом ЦК АБН. Незабаром вона була призначена шефом пресового бюро АБН. З 1948 Ярослава Стецько була головним редактором друкованого органу АБН «АБН — Кореспонденція» і редактором журналу «Український огляд». Крім того, в 1948-1953 вона була членом правління молодіжної організації «Група української молоді». У теж час Ярослава Стецька закінчила мюнхенський інститут політичних наук. Після вбивства Степана Бандери в 1959 чоловік Ярослави Стецько очолив ОУН (б), а сама вона стала його заступником.

Після створення у 1967 Всесвітньої антикомуністичної ліги і входу в її склад АБН, Ярослава Стецька стала членом постійної делегації АБН в цій організації. З 1968 вона завідувала сектором іноземної політики ОУН (б). Після смерті в 1986 її чоловіка Ярослава Стецька обрано головою ОУН (б) і президентом АБН.

Після вимушеної еміграції Ярослва Стецько вперше приїхала на Україну до святкування 30 червня 1991 50-річчя «Акту проголошення відновлення незалежності України», яке пройшло у Львові. Таким чином вона протягом 47 літньо була у себе на батьківщині. У тому ж році Ярослава Стецька переїхала на Україну на постійне місце проживання.

На Україні Ярослава Стецька своїм першим завданням поставила собі створення на основі ОУН (б) політичної партії. 18 жовтня 1992 ця партія була створена і отримала назву «Конгрес українських націоналістів» (КУН). Ярослава Стецька обрано головою цієї партії. На цій посаді вона перебувала до свій смерті. 27 березня 1994 КУН брав участь у перших парламентських виборах на Україні після здобуття незалежності 24 серпня 1991. Партія провела в парламент 5 депутатів, однак сама Ярослава Стецька у виборах брати участі не змогла, так як виданого їй у 1991 паспорта почесного громадянина не було достатньо для реєстрації в якості кандидата в депутати.

На початку 1997 відбувалися довибори у Верховну раду України за Надворнянскому (№ 201) виборчому округу (Івано-Франківська область). Отримала до того часу повноцінний український паспорт, Ярослава Стецька взяла в них участь і виграла, набравши 86,6 % голосів виборців. 2 березня 1997 вона принесла присягу народного депутата України.

В кінці 1997 був створений блок партій «Національний фронт», до складу якого ввійшли Українська республіканська партія, Українська консервативна республіканська партія та КУН. 18 грудня 1997 Ярослава Стецька зареєструвалася кандидатом від цього блоку по багатомандатному виборчому округу(№ 2 за партійним списком). Однак 26 січня 1998 вона зареєструвалася як кандидат від «Національного фронту» по одномандатному округу № 89 (Івано-Франківська область). Від цього округу вона і була обрана до Верховної ради 56,36 % голосів. Примітно, що головним противником Ярослави Стецько на цих виборах був набрав 10,80 % голосів Олексій Івченко, тоді ще безпартійний, а надалі її наступник на посаді глави КУН.

Будучи найстаршим за віком депутатом Верховної Ради, Ярослава Стецька 14 травня 1998 відкривала перше засідання новообраного парламенту.

На парламентських виборах 31 березня 2002 Ярослава Стецька виступала під номером 11 виборчого списку «Нашої України» і в третій раз була обрана депутатом Верховної Ради України. 14 травня 2002 вона знову приводила до присяги депутатів українського парламенту.

З-за важкої хвороби Ярослава Стецька виїхала на лікування в Мюнхен, де і померла 12 березня 2003.

Ярослава Стецька володіла англійською, німецькою, французькою, іспанською, італійською, польською, словацькою та білоруською мовами, була почесним громадянином Львова (з 1993) та була нагороджена Орденом Св. Ольги III ступеня (2000).