Володимир Зензинов

Фотографія Володимир Зензинов (photo Vladimir Zenzinov)

Vladimir Zenzinov

  • День народження: 29.11.1880 року
  • Вік: 72 роки
  • Місце народження: Москва, Росія
  • Дата смерті: 20.10.1953 року
  • Громадянство: Росія

Біографія

Володимир Михайлович Зензинов народився в Москві, в листопаді 1880 року. По закінченні в 1899 році московської класичної гімназії В. М. Зензинов для отримання вищої освіти поїхав до Німеччини, де чотири з половиною роки пробув в університетах Берліна, Галле і Гейдельберга, займаючись філософією, економікою, історією та правом.

Захоплення ще в гімназійні роки визвольними ідеями шістдесятих і сімдесятих років зміцніло після знайомства з колами революційної еміграції у Швейцарії та призвела до вступу його в партію соціалістів-революціонерів. У січні 1904 року В. М. Зензинов повернувся в Москву. В ніч на 9 січня 1905 року, під час масових арештів у Москві, Зензинов був заарештований і після шестимісячного перебування в Таганської в’язниці засуджений до адміністративної заслання в Східний Сибір на 5 років.

Посилання в Сибір була, однак, через відсутність під час російсько-японської війни етапного руху в Сибір, замінена посиланням на північ Росії (Архангельська губернія), звідки В. М. Зензинов втік в день прибуття. Йому вдалося вибратися за кордон і в серпні 1905 року він уже в Женеві. Тут його застала звістка про маніфесті 17 жовтня 1905 року. Зензинов їде в Петербург.

У січні 1906 року він вступає в Бойову Організацію партії ц. р. Але в цій організації Зензинов пробув недовго і навесні 1906 року, в якості представника Центрального Комітету партії ц. р., поїхав на селянську роботу в Київську та Чернігівську губернії. Робота в селі була перервана розгоном Першої Державної Думи (9 липня 1906 р.). В. М. Зензинов спішно повернувся до Петербургу, де був арештований у вересні того ж року і знову засуджений до адміністративної заслання в Східний Сибір на п’ять років. Влітку 1907 року з партією інших заарештованих він прибув до Якутська, звідки під виглядом золотопромисловця біг через тайгу в Охотск (від Якутська до Охотська 1.500 верст), з Охотська на японській рибальської шкуне добрався до Японії, а потім на пароплаві через Шанхай, Гонконг, Сінгапур, Коломбо і Суецький канал повернувся в 1907 році в Європу.

У травні 1910 року В. М. Зензинов знову заарештований у Петербурзі і після шестимісячного ув’язнення в Петропавлівській фортеці знову відправлений на п’ять років у Якутскую область — на цей раз до краю, звідки ніякої втеча не був можливий: на узбережжі Льодовитого океану, в гирлі річки Індигірки, в трьох тисячах верст на північ від Якутська. Проведені ним на крайній півночі роки — у Російській Гирлі, Верхоянську і Булуне (пониззя Олени) — пройшли в заняттях етнографією і орнітологією. Результатом цього стали кілька книг, що дали нові відомості про це далекому, мало відомому і цікавому краї: «Старовинні люди у холодного океану», Москва, 1914, «Нариси торгівлі на півночі Якутській області», Москва 1916, «Російське Устя», Берлін, 1921, «The Road to Oblivion», New York 1931, «Chemin de l Oubli», Paris 1932.

У 1915 році В. М. Зензинов повернувся із заслання в Москву, з січня 1917 по січень 1918 прожив у Петербурзі, де був свідком і учасником бурхливих подій 1917-го року. Був обраний членом Установчих Зборів.

Влітку 1918 року він переїхав з Москви на Волгу, де тоді збиралися і накопичувалися протибільшовицькі сили, увійшов у Комітет членів Установчих Зборів в Самарі, вів збройну боротьбу з більшовиками; на Державному Нараді в Уфі, у вересні 1918 року, був обраний у Тимчасове Всеросійське Уряд (разом з Н. Д. Авксентьєвим,ген. В. Р. Болдирєвим і іншими; так звана «Директорія»).

У листопаді 1918 року після військового перевороту в Омську був разом зі своїми колегами по уряду висланий з Сибіру адміралом Колчаком в Китай. У січні 1919 року через Америки прибув у Париж. З 1919 по 1939 р. жив у Парижі, Празі, Берліні, знову в Парижі, де брав участь у ряді демократичних і соціалістичних газет і журналів («Воля Росії», «Голос Росії», «Дні», «Нова Росія», «Сучасні Записки»). У 1929 році в Парижі у видавництві «Сучасні Записки», випустив книгу «Безпритульні», перекладену на чотири іноземні мови.

Під час другої світової війни (1939 р. виїхав з Парижа до Фінляндії для збирання матеріалу про становище в Радянському Союзі — результатом цієї поїздки стала видана ним у Нью-Йорку в 1945 році книга «Зустріч з Росією» (збірник зібраних на полях битв у Фінляндії листів до червоноармійцям від їх рідних).

З 1940 року В. М. Зензинов проживав у Нью-Йорку, де і помер 20 жовтня 1953 року.