Володимир Литвин

Фотографія Володимир Литвин (photo Vladimir Litvin)

Vladimir Litvin

  • День народження: 28.04.1956 року
  • Вік: 60 років
  • Місце народження: село Слобода-Романівська Новоград-Волинського району Житомирської області, Україна
  • Громадянство: Україна

Біографія

Голова Народної партії України, дійсний член і віце-президент Національної академії наук України, заслужений діяч науки і техніки України, Герой України. З 1994 року працював помічником і першим помічником, заступником голови і головою адміністрації президента України Леоніда Кучми. З травня 2002 року по квітень 2006 року був спікером Верховної Ради України. У травні 2006 року був обраний віце-президентом Національної академії наук України.

Володимир Михайлович Литвин народився 28 квітня 1956 року в селі Слобода-Романівська Новоград-Волинського району Житомирської області Української РСР. У 1978 році з відзнакою закінчив Київський державний університет імені Тараса Шевченка і відразу ж став помічником ректора. В університеті Литвин продовжив навчатися в аспірантурі, захистив кандидатську дисертацію, працював викладачем і старшим викладачем кафедри новітньої історії, доцентом історичного факультету. У 1986 році Литвин очолив управління в Міністерстві вищої і середньої спеціальної освіти УРСР, а згодом перейшов на роботу в ЦК КПУ: спочатку працював лектором, потім — консультантом, потім — помічником секретаря ЦК КПУ. Після подій серпня 1991 року і заборони КПУ Литвин залишився без роботи, після чого повернувся на кафедру в університет і влаштувався нічним охоронцем в комерційну фірму.

У серпні 1994 року Литвин став помощ

ніком президента України Леоніда Кучми, з яким познайомився ще в 1993 році. У 1995 році Литвин захистив докторську дисертацію. У листопаді 1995 року він був призначений заступником глави адміністрації президента України, а у вересні 1996 року — першим помічником і керівником групи помічників і референтів президента України. У 1997 році став членом-кореспондентом >Національної академії наук України (НАНУ). У листопаді 1999 року, після переобрання Кучми, Литвин був призначений главою адміністрації президента України.

В кінці 2000 року були оприлюднені аудіозаписи, зроблені колишнім офіцером охорони президента України Миколою Мельниченком, на яких нібито Литвин, Кучма і глава МВС Юрій Кравченко обговорювали можливість усунення опозиційного журналіста Георгія Гонгадзе. У вересні 2002 року Мельниченко звернувся до генерального прокурора України Святослава Піскуна з проханням порушити кримінальну справу п

ротив Кучми, Литвина і Кравченка, але йому відмовили.

На початку 2002 року Литвин зайняв перше місце в виборчому списку блоку «За єдину Україну!», який у березні 2002 року отримав 11,8 відсотка голосів виборців за партійними списками. У квітні 2002 року Литвин став депутатом Верховної Ради України, а в травні того ж року був обраний спікером (головою) Верховної Ради України, отримавши необхідний мінімум — рівно 226 голосів депутатів. У 2003 році він став дійсним членом Національної академії наук України (НАНУ). У червні 2004 року він став головою Народної аграрної партії, яка в лютому 2005 року була перейменована в Народну партію України.

Під час президентської кампанії 2004 року, на думку експертів, саме Литвин зіграв вирішальну роль у мирному вирішенні конфлікту між кандидатами Віктором Януковичем і Віктором Ющенком: у листопаді 2004 року він організував надзвичайне засідання

е парламенту, на якому результати другого туру виборів були визнані недійсними, після чого було призначено переголосування, або третій тур виборів. У грудні 2004 року Литвин був нагороджений званням Героя України.

Під час парламентських виборів у березні 2006 року Литвин очолював Народний Блок Литвина «Ми», який позиціонував себе як об’єднуюча сила роздробленою політичними чварами України і набрав всього 2,44 відсотка голосів виборців, які не подолали виборчий бар’єр. Після виборів Народна партія України фактично стала позапарламентською опозицією. У квітні 2006 року Литвин склав з себе повноваження спікера Верховної Ради України, в травні він був обраний віце-президентом НАНУ. У вересні 2006 року Литвин заявив, що не боротиметься за пост президента НАНУ, а Народна партія братиме участь у президентській кампанії 2009 року, рівно як і у всіх інших політичних кампаніях.