Володимир Кубиевич

Фотографія Володимир Кубиевич (photo Vladimir Kubievich)

Vladimir Kubievich

  • День народження: 23.09.1900 року
  • Вік: 85 років
  • Місце народження: Нови Сонч, Росія
  • Дата смерті: 02.11.1985 року
  • Громадянство: Польща

Біографія

Кубиевич, Кубиевич, Володимир (23.9.1900, Новп-Санчі, Галичина — 2.11.1985, Сарсель, Франція), один з лідерів українських націоналістів.

У 1918 вступив до Ягеллонського університету (Краків). В 1918-19 під час польсько-української війни служив в артилерії Української Галицької армії. У 1928-1939 доцент Краківського університету, з 1940-професор Українського вільного університету в Празі. Брав активну участь у діяльності Організації українських націоналістів (ОУН), прихильник А. Мельника, головний ідеолог українського націоналізму. Після окупації Німеччиною Польщі приїхав до Львова і почав активно співпрацювати з окупантами. В середині квітня. 1940 — голова Українського центрального комітету в Кракові. В кві. 1940 очолював українську делегацію, прийняту генерал-губернатором Р. Франком з нагоди дня народження А.с Гітлера. В кві. 1943 був одним із творців і начальником Військової управи у Львові. Навесні 1943 вів переговори про створення українських частин СС, висунув ряд умов (у т. ч. амністії для політв’язнів — прихильників Бандери С., полегшення умов праці остарбайтерів і реприватизація українських підприємств, а також те, що дивізія «Галичина» має битися тільки проти військ Червоної Армії і тільки на території України); умови були прийняті німецьким командуванням. В 1944-45 член Українського національного комітету. Після вступу радянських військ на Україну втік до Німеччини. Після закінчення війни емігрував до Франції. У 1947-51 генеральний секретар закордонних організацій НТС, з 1952 — голова НТР. Вчений-демограф, автор близько 80 праць з демографії України та антропогеографією Карпат, укладач «Атласу України й суміжних країв», статистичних оглядів, карти України і Галичини. Головна робота К. -«Енциклопедія українознавства» (видана в 1949-52 за кордоном), де він був головним редактором і автором великої кількості статей. У березні 2002 у Львові на будинку, де К. працював у 1941-44, була встановлена меморіальна дошка з написом «Захисник українства».