Володимир Гриньов

Vladimir Grinev

  • День народження: 26.07.1945 року
  • Вік: 71 рік
  • Місце народження: с. Велика Трійця, Курська, Росія
  • Громадянство: Україна

Біографія

У 1968 році закінчив з відзнакою Харківський політехнічний інститут. В 1972 році захистив кандидатську, у 1981 — докторську диссетацию.

Під час Перебудови Володимир Гриньов почав активно займатися політикою. Так, в 1989 році він був обраний співголовою обласної організації Народного руху України. Незабаром він, однак, покинув цю політичну силу.

Народився 26 липня 1945 року в селі Велика Трійця Курської області (тепер Білгородська область). У 1968 році закінчив з відзнакою Харківський політехнічний інститут. В 1972 році захистив кандидатську, у 1981 — докторську диссетацию.

Під час Перебудови Володимир Гриньов почав активно займатися політикою. Так, в 1989 році він був обраний співголовою обласної організації Народного руху України. Незабаром він, однак, покинув цю політичну силу.

30 березня 1990 Володимир Гриньов баллотировлся на пост депутата Верховної Ради України від Індустріального (№ 369) виборчого округу. Він зайняв перше місце (при 5 претендентів), однак не набрав більше 50 % голосів. У другому турі він був обраний 53,49 % голосів. 7 липня того ж року у Верховній раді він був обраний віце-спікером і займав цей пост до добровільного відходу у відставку (осінь 1993).

1 грудня 1991 Володимир Гриньов брав участь у президентських виборах. За нього проголосував 1 329 758 осіб (4,17 %). У 1993 Володимир Гриньов став президентом міжнародного фонду «Ділова діаспора України». У тому ж році він заснував партію «Міжрегіональний блок реформ» (МБР), головою якої він отавался до травня 1999.

На початку 1992 Володимиром Гриневым була створена громадська організація «Нова Україна», яку він і очолив.

27 березня 1994 Володимир Гриньов знову баллотировлся на пост депутата Верховної Ради України від Індустріального (№ 369) виборчого округу. У першому турі він знову не набрав більше 50 % голосів і 10 квітня 1994 пройшов другий тур. Однак противник Гриньова зняв свою кандидатуру і він був єдиним кандидатом на виборах (75,64 % голосів). Саме факт відсутності супротивника був підставою невизнання Верховною радою повноважень Гриньова. Таким чином депутатом вдруге він не став.

Спочатку Володимир Гриньов висунув свою кандидатуру на пост президента (26 червня 1994 проходили дострокові президентські вибори), проте надалі він зняв свою кандидатуру на користь Леоніда Кучми. Після приходу до влади останнього певний час був радником президента з питань регіональної політики.

У грудні 1997 МБР Володимира Гриньова створив виборчий блок партій «Соціально-ліберальне об’єднання (СЛОн)», виборчий список якої він і очолив. На парламентських виборах 1998 він крім того виступав і як кандидат від одномандатного виборчого округу (№ 169).Проте як і СЛОн (0,90 % голосів виборців), так і Володимир Гриньов (3,52 % голосів виборців) програв вибори і до Верховної ради знову не пройшов.

Вже на той час безпартійний, Володимир Гриньов в 1999 — 2001 активно підтримував прем’єр-міністра Віктора Ющенка. Після його відставки і створення їм на початку 2002 «Нашої України» (НУ), Володимир Гриньов продовжував активно підтримувати політику «помаранчевих» опозиціонерів. Незважаючи на це, він не був включений у виборчий список НУ і на парламентських виборах у березні 2002 Володимир Гриньов брав участь в якості безпартійного кандидата від одномандатного виборчого округу № 170. Вибори він програв, набравши лише 8,09 % голосів виборців.

Після політичних невдач Володимир Гриньов в українській політиці пішов на другий план.