Володимир Деканозов

Фотографія Володимир Деканозов (photo Vladimir Dekanozov)

Vladimir Dekanozov

  • Дата смерті: 23.12.1953 року
  • Рік смерті: 1953
  • Громадянство: Росія

    Біографія

    Деканозов Володимир Георгійович (червень 1898, Баку — 23.12.1953, Москва), один з керівників органів державної безпеки, комісар державної безпеки 3-го рангу (2.12.1938).

    Син службовця. Навчався на медичних факультетах Саратовського і Бакинського університетів. У 1918 вступив в Червону армію, в травні 1920 — РКП(б). 1918-на підпільній роботі в Баку, в 1919 працював в Міністерстві охорони здоров’я Азербайджану, а потім в нафтових компаніях. У червні 1921 переведений в органи ВЧК уповноваженим відділу по боротьбі з бандитизмом Азербайджанської ЧК. Тут він зблизився з Л. П. Берією і згодом постійно користувався його заступництвом. З 1921 обіймав керівні посади в Азербайджанській. Грузинської і Закавказької ЧК. В липні-жовтні 1927 відповідальний інструктор ЦК КП(б) Грузії. З 28.1.1928 поч. 2-го відділення Секретного відділу повпредства ОГПУ по ЗСФРР, з 21.2.1929 поч. Економічного отделаГПУ Грузії, з 1931 -повпредства ОГПУ по ЗСФРР і ГПУ ЗРФСР. З 26.12.1931 секретар ЦК КП(б) Грузії транспорту і постачання. З 27.2.1934 за окт. 1936 переведений на посаду зав. відділом радянської торгівлі ЦК КП(б) Грузії. У серп. 1936 Деканозов був переведений в РНК Грузії, де став наркомом харчової промисловості, а 21.3.1937 одночасно ще й перед. Держплану і заступник перед РНК Грузії. Був довіреною людиною Берії. У 1937-1950 депутат Верховної Ради СРСР. Після призначення Берії наркомом внутрішніх справ СРСР в листоп. 1938 викликаний ним в Москву і 2.12.1938 призначений нач. 3-го (контррозвідка) і 5-го (розвідка) відділів Головного управління державної безпеки (ГУДБ) НКВС СРСР, а 17.12.1938 став також і заст. нач. ГУГБ, найближчим пом. Берії по чистці апарату НКВС від висуванців Н.І. Єжова. керував чистками в армії, і так вже ослабленою арештами 1937-38 4.5.1939 Деканозов покинув органи і переведений заст. наркома в Наркомат закордонних справ СРСР, де як раз змінився зовнішньополітичний курс на користь союзу з Німеччиною та ескалації планів захоплення Прибалтики. З 1939 кандидат в члени, 1941-52 член ЦК ВКП(б). Влітку 1940 спрямований у приєднану до СРСР Литву, де розгорнув кампанію арештів «антирадянських елементів». В листоп. 1940, залишаючись заст. наркома, призначений на найважливіший пост повпреда в Німеччині. Не зміг оцінити ситуацію і залишався в невіданні про загарбницьких планах А. Гітлера. Залишався тут до 22.6.1941, коли Німеччина розпочала війну з СРСР. Після повернення в СРСР тим не менш зберіг свій пост, а 14.6.1943 навіть отримав ранг надзвичайного і повноважного посла. 19.3.1947 Деканозов нарешті прибрали з Міністерства закордонних справ, а 29.9.1947 призначили заст. нач. Головного управління радянського майна за кордоном при Раді міністрів СРСР. 29.9.1949 він знову залишився не при справах і лише 24.6.1952 отримав незначний посаду члена Комітету радиовешания при Раді міністрів СРСР. Після смерті В. В. Сталіна і тимчасового піднесення Берії обіймав з 10.4.1953 посаду наркома внутрішніх справ Грузинської РСР. Після падіння Берії 30.6.1953 заарештований. Спеціальною судовою присутністю Верховного суду СРСР 23.12.1953 засуджений до смертної кари. Розстріляний.