Влад Філат

Фотографія Влад Філат (photo Vlad Filat)

Vlad Filat

  • День народження: 05.05.1969 року
  • Вік: 47 років
  • Місце народження: Лэпушна, Молдавська РСР, Молдова
  • Громадянство: Молдова

Біографія

Депутат парламенту Молдови з 2005 року, голова Ліберально-демократичної партії Молдови з 2007 року. Раніше був заступником голови Демократичної партії Молдови (2000-2007). Колишній генеральний директор департаменту приватизації та управління державним майном міністерства економіки та реформ Молдавії (1998-1999) і державний міністр Молдови (1999).

Володимир (Влад) Філат народився 6 травня (за деякими джерелами-5 травня) 1969 року в селі Лэпушна Хынчештского району Молдавської РСР. У 1986 році він закінчив лэпушнскую середню школу, після чого, за деякими даними, поступив в медичний інститут. У 1986-1988 роках (за іншими відомостями — з 8 травня 1987 року по 15 серпня 1989 року) служив в армії, службу проходив у прикордонних військах КДБ СРСР у Севастополі. Окремі джерела стверджують, що в період служби в армії, з липня по серпень 1989 року, Філат також проходив навчання в спецшколі КДБ в Голіцине Московської області (швидше за все мається на увазі Вища прикордонне військово-політичне училище КДБ).

У 1989-1990 роках Філат навчався в Кишинівському кооперативному коледжі. У 1990 році він вступив на факультет права Університету Олександру Іоан Куза (Universitatea «Alexandru Ioan Cuza») в румунському місті Ясси, закінчив університет в 1994 році.

У 1994 році Філат відкрив у Яссах комерційне підприємство RoMold Trading SRL, спочатку займався продажем паперу, і залишався його генеральним директором до 1997 року. В якості гендиректора RoMold Trading SRL він підписав 8 жовтня 1997 з АТ Tutun (Кишинівським тютюновим комбінатом) «контракт на ексклюзивну торгівлю» на території Румунії всієї тютюновою продукцією комбінату. У 1997-1998 роках Філат був головою адміністративної ради комерційного товариства Dosoftei, якому належала друкарня в Яссах; за деякими відомостями продовжував очолювати фірму Dosoftei і в 2000-і роки.

Філат почав політичну діяльність у 1997 році, підтримавши блок прихильників президента Петра Лучинського «За демократичну

і процвітаючу Молдову», очолений Дмитром Дьяковим і Іоном Цибухом і в 1998 році увійшов до складу пропрезидентської «Альянсу за демократію і реформи» (АДР). У 1998 році Філат був призначений генеральним директором департаменту приватизації та управління державним майном міністерства економіки і реформ в сформованому АДР уряді Молдови на чолі з Цибухом. У березні 1999 року Філат став державним міністром у другому уряді АДР на чолі з прем’єр-міністром Іоною Стурзой, на цій посаді здійснював керівництво державної канцелярії Республіки Молдова, подготавливавшей проекти рішень уряду і здійснювала контроль над їх виконанням. Залишив посаду в листопаді 1999 року.

У 1998-1999 роках Філат опинився в центрі низки скандалів, пов’язаних з його державною та комерційною діяльністю. Філат, приміром, згадувався у зв’язку з розпродажем нерухомості в центрі молдавської столиці, операцією, в результаті якої російському АТ «Авиазапчасть» без конкурсу продано за заниженою ціною шість літаків Ту-154, продажем Резінського цементного заводу за 200 тисяч доларів, замість пропонувалися 15 мільйонів доларів. Особливу популярність придбало справу, пов’язану з контрабандою сигарет фірмою Філата: 12 вересня 1998 року румунська поліція затримала чотири вантажівки з контрабандними сигаретами. Кримінальну справу за фактом контрабанди було передано в Бухарестський трибунал. Стверджувалося, що Філат для ввезення контрабандних сигарет створив злочинну мережу, пов’язану з державними органами Румунії та Молдови. Тим не менш, справу було закрито, імовірно, у зв’язку з призначенн

їм Філата на посаду міністра.

У квітні 2000 року Філат увійшов в Демократичну партію Молдови (ДПМ), створену після розколу блоку «За демократичну і процвітаючу Молдову» на групу Чубука і прихильників Дьякова і Стурзы. Головою ДПМ був обраний Дьяков, а його заступниками стали Філат і Стурза. Філат став одним з основних спонсорів кампанії ДПМ, що передувала виборам в парламент Молдови в лютому 2001 року. Тим не менш, на цих виборах список ДПМ не подолав шестивідсотковий бар’єр, встановлений для проходження в парламент, отримавши лише трохи більше 5 відсотків голосів.

На наступних парламентських виборах, що пройшли в березні 2005 року, ДПМ виступала у складі блоку «Демократична Молдова», очоленого Серафимом Урекяном і Дмитром Брагишем. Блок отримав 28,4 відсотка голосів і 34 депутатських місця, одне з яких зайняв Філат. Однак на першому ж засіданні парламенту 24 березня 2005 року депутати, які входили в ДПМ, оголосили про створення власної незалежної від «Демократичної Молдови» фракції, на чолі з Дьяковим і Філатом. 4 квітня 2005 фракція ДПМ проголосувала на минулих в парламенті виборах президента за комуніста Володимира Вороніна і багато в чому забезпечила його обрання.

У новому парламенті Філат став віце-головою комісії з національної безпеки, оборони і громадського порядку. У червні 2007 року Філат також брав участь у виборах генерального примара (мера) Кишинева від ДПМ, але ще в першому турі отримав трохи більше 8 відсотків голосів і посів лише четверте місце. За підсумками другого туру мером Кишинева був обраний Дорін Кіртоаке.

14 вересня 2007 року стало відомо, чт

в результаті конфлікту з Дьяковим Філат вийшов з ДПМ і покинув пост віце-голови комісії з національної безпеки, оборони і громадського порядку. У жовтні 2007 року Філат заснував і очолив Ліберально-демократичної партії Молдови (ЛДПМ). У грудні 2007 року на установчому з’їзді ЛДПМ Філат офіційно був обраний її головою.

Як лідер ЛДПМ Філат позиціонував себе як антиросійського і прозахідного політика, одного з найбільш помітних прихильників вступу Молдови в НАТО. Крім цього, на початку 2008 року Філат ініціював кампанію за всенародні вибори президента Молдови, покликані замінити його обрання парламентом.

Під час передвиборної парламентської кампанії 2009 року Філат очолив список ЛДПМ. На парламентських виборах 5 квітня 2009 року переконливу перемогу здобула Партія комуністів, а ЛДПМ посіла третє місце, набравши 12,2 відсотка голосів. Після виборів опозиція звинуватила владу у фальсифікації результатів, у зв’язку з чим ЛДПМ подала заявку на проведення мітингів протесту з 7 по 22 квітня. Вже 7 квітня мітинги переросли в масові заворушення, в ході яких були захоплені будівлі парламенту і адміністрації президента. При цьому Філат активно брав участь у виступах опозиції з вимогою перерахунку результатів виборів та після початку заворушень домовився з урядом зробити все можливе, щоб припинити насильство. 22 квітня 2009 року Конституційний суд Молдови затвердив результати виборів, згідно з якими ЛДПМ отримала 15 з 101 депутатського місця в парламенті.

Дружина Філата, Санда, — психолог. У подружжя двоє дітей — син Лука і дочка Юстина.