Віктор Золотов

Фотографія Віктор Золотов (photo Viktor Zolotov)

Viktor Zolotov

  • День народження: 27.01.1954 року
  • Вік: 63 роки
  • Громадянство: Росія

Біографія

Керівник Служби безпеки Президента, заступник директора Федеральної служби охорони (ФСО) РФ.

Народився 27 січня 1954, російська.

Після закінчення школи працював на АЗЛК («Комсомольська правда», 30.01.2004).

У 70-80-ті роки — співробітник 9-го управління (охорона) КДБ СРСР, перетвореного в 1992 році в Федеральну службу охорони (ФСО).

У певрой половині 90-х рр. був охоронцем мера Санкт-Петербурга Анатолія Собчака і першого віце-мера Володимира Путіна.

У 1996 році звільнений з ФСО.

Працював у приватних охоронних підприємствах Санкт-Петербурга, в тому числі в «Балтик-Ескорт» Романа Цепова.

Восени 1999 р., коли Путинстал прем’єр-міністром, очолив його охорону.

З 2000 року — керівник Служби безпеки Президента — заступник директора Федеральної служби охорони (ФСО; директор ФСТ — Євген Мурів).

Голова президії «Загальноросійської громадської організації «Російська Національна Федерація Ояма Кіокушинкай карате-до» (віце-президенти цієї організації — Андрій Ярославцев, Євген Прохоров, Юрій Котов).

У вересні 2004 р. брав участь у похороні Романа Цепова:

«…[Цепова] поховали як героя. З автоматним салютом. На Серафимівському меморіальному кладовищі, де покояться захисники блокадного Ленінграда. Поруч з могилами загиблих моряків «Курська». Довелося побачити і тих, хто був присутній при відспівуванні. Там, Князь-Володимирському соборі, були начальник служби президентської охорони Віктор Золотов, начальник Головного управління власної безпеки МВС Костянтин Ромодановський, начальник Головного управління МВС по Північно-Західному федеральному округу Андрій Новіков і всі вищі чини петербурзької міліції.

А на цвинтарі були запрошені лише рідні та близькі. Жменю землі на кришку труни кинув і Віктор Золотов.» (Валерій Выжутович. …І близькі покійного (Смерть Романа Цепова)// «Московські новини», 01.10.2004).

За однією з версій, що відноситься до 2001 року, ніби разом з тодішнім заступником голови ФСБ Юрієм Заостровцевым, Віктором Івановим та Ігорем Сечіним входив у «другий ешелон» младопитерской угруповання і нібито був «головною рушійною силою всіх останніх спроб змінити розстановку сил в держапараті» («Версія», 18-24 грудня 2001).