Віктор Лозінський

Фотографія Віктор Лозінський (photo Victor Lozinsky)

Victor Lozinsky

  • День народження: 06.04.1963 року
  • Вік: 53 роки
  • Місце народження: сел. Голованівськ, Кіровоградська обл., Україна
  • Громадянство: Україна

Біографія

Колишній депутат Верховної Ради України, звинувачений в «полювання на людину»

Колишній депутат Верховної Ради України шостого скликання (2007-2009), був позбавлений повноважень за власним бажанням після скандалу з вбивством жителя України Валерія Олійника 16 червня 2009 року. За слідчою версією Генеральної прокуратури України, вбивство було скоєно Лозінським разом з начальником Голованівського районного відділу міліції Михайлом Ковальським та районним прокурором Євгеном Горбенком. Цей випадок називали в пресі «полюванням на людину». Після позбавлення депутатських повноважень Лозінський зник і був оголошений в міжнародний розшук.

Лозінський віктор Олександрович народився 6 квітня 1963 року в селищі Голованівськ Кіровоградської області Української РСР. За його власними словами, Лозинський воював в Афганістані (можливо, в 1981-1983 роках), після чого пішов працювати в міліцію, відділ карного розшуку Маловисківського району Кіровоградської області. Був у ВЛКСМ. У 1985 році він закінчив Херсонську середньо-спеціальну школу міліції МВС СРСР, у жовтні того ж року отримав посаду оперуповноваженого. Відомо, що він дослужився до звання лейтенанта. У 1988 році Лозінський був звільнений з міліції за приховування злочинів від обліку, шантаж і «нетактичное поводження з громадянами».

За відомостями преси, після цього випадку Лозинський розлучився зі своєю першою дружиною, потім знову одружився і через другу дружину познайомився з майбутнім президентом України Леонідом Кучмою і Віктором Медведчуком, зайняли згодом посаду глави адміністрації президента. За відомостями інтернет-видання «Тема», Лозинський в 1990-е роки, ймовірно, займався рейдерством, а також володів київської юридичною фірмою «Добродій». За деякими даними, наприкінці 1990-х років Лозинський зблизився з кримінальним авторитетом Вачягяном Ростомяном (Вачаганом Ростомяном) на прізвисько «Вачек», захищав його від судових переслідувань і разом з ним «правил» на Кіровоградчина. На думку «Теми», саме Ростомян згодом допоміг Лозінському прийти у велику політику.

Після того, як Ростомян переїхав до Києва (за даними Союзу вірмен України, він залишив Голованівськ у 2006 році), Лозинський, за відомостями преси, залишився фактичним «господарем»

Голованівського району Кіровоградської області і активно втручався в справи місцевого самоврядування. Також він зайнявся бізнесом, ставши главою декількох комерційних фірм: ТОВ «Голованівський базар», ТОВ «Копенкувате», ТОВ «Голаче» і ЗАТ «Голованівський хліб». Також Лозінський був генеральним директором ТОВ «Манжурка», якому спочатку належали два колгоспу, а потім ще й 3900 гектарів лісових угідь, які з 1960-х років були відомі як місця для полювання високопоставлених державних чиновників.

У 2004 році Лозінський був довіреною особою прем’єр-міністра України Віктора Януковича в своєму районі на президентських виборах. У 2007 році він вирішив сам податися в політику і брав участь у виборах у Верховну Раду України шостого скликання від Блоку Юлії Тимошенко (БЮТ). Лозінський пройшов до парламенту за виборчим списком БЮТ, в якому значився під номером 96. Він вступив у фракцію БЮТ, але не був членом жодної з партій цього блоку. У Верховній Раді Лозинський перебував у підкомітеті з питань контролю за дотриманням законодавства у сфері боротьби з організованою злочинністю і корупцією в органах державної влади і місцевого самоврядування. Входив до групи з міжпарламентських зв’язків з Вірменією, Російською Федерацією, Узбекистаном і Великобританією.

Широку популярність Лозінський отримав в 2009 році, коли 16 червня виявився замішаний у справу про вбивство Валерія Олійника, колишнього міліціонера, 54-річного жителя села Глушки, розташованого за одними даними, в тому ж Голованівському районі, а за іншими — в сусідньому з ним Ульяновському районі Кіровоградської області. Вперше про подію стало відомо через кілька днів від активістів Всеукраїнського об’єднання «Свобода».

За словами самого Лозінського, він разом начальником Голованівського районного відділу міліції Михайлом Ковальським і прокурором того ж району Євгеном Горбенком поїхав оглядати на автомобілі, що належать йому мисливські угіддя. За словами Лозинського, недалеко від лісу вони зустріли чоловіка, якого прийняли за браконьєра: після того, як його покликали, чоловік відкрив стрілянину. Ковальський вирушив пішки викликати службу захоплення, а Лозинск

ій з Горбенко вирішили самі переслідувати «браконьєра», нагнали його в лісі, спробували відібрати в нього пістолет, але змушені були відпустити, так як він почав відбиватися ножем. Прибулим міліціонерам вдалося схопити чоловіка, але той встиг попередньо вдарити Ковальського в живіт. Чоловік назвав себе колишнім співробітником міліції Олійником, у нього була «дивно підвернена» нога. Потім Олійника винесли з лісу і доставили в лікарню, де він помер від втрати крові. Висувалася також версія, що Олійник був кілером, який збирався вбити Лозінського.

Однак у пресі з’явилися припущення, згідно з яким трапилося, було «полювання на людину» і Лозинський разом з Ковальським і Горбенко навмисне вчинили злочин. На думку сусідів, у Олійника зброї не було, а Лозінський і його друзі після вживання спиртного в місцевому барі вирішили пополювати, помітили незнайомця на своїй території і вирішили поганяти по полю, як зайця». Відомо, що Олійник був доставлений в лікарню вже мертвим, а на його тілі було, за різними повідомленнями, від двох до дев’яти вогнепальних поранень, причому похований він був без ноги. Крім того, за словами матері загиблого, Олійник в той день просто йшов в сусіднє село і при собі у нього зброї не було. За її словами, 17 червня до неї приїхали троє чоловіків на джипі і показали пістолет, запитавши, чи не належав він її синові. Також були відомості, що одному з жителів Голованівська пропонували взяти на себе це вбивство. У відповідь Лозинський опублікував відеозапис, на якому жінка, схожа на матір Олійника, заявляла, що син бив її, зберігав удома зброю та наркотики. Однак в будинку загиблого, за словами понятих, при обшуку нічого не знайшли. Пізніше в пресі з’явилася версія, що 16 червня Лозинський подзвонив в міліцію і прокричав у трубку наступні слова: «Ми бомжа завалили!» (загиблий був одягнений у стару і рваний одяг).

Кіровоградська прокуратура порушила кримінальну справу за статтею «Умисні тяжкі тілесні ушкодження, що викликали смерть». Лозінський, Ковальський і Горбенко спочатку проходили по ньому як свідки, але 25 червня президент України Віктор Ющенко зажадав ретельно розслідувати

цей інцидент, звільнити Ковальського та Горбенка, а Лозінського позбавити депутатської недоторканності. Юлія Тимошенко не стала захищати члена своєї фракції і заявила, що готова підняти питання про позбавлення Лозинського недоторканності. 27 червня 2009 року прокурор і начальник міліції були звільнені, а 1 липня 2009 року з’явилася інформація про те, що вони зізналися у 15 вбивствах, причому більшість трупів були заховані в лісах Голованенского району. На наступний день стало відомо про те, що недалеко від місця вбивства Олійника були знайдені трупи людей, які пропали безвісти кілька років тому. 3 липня 2009 року досудове слідство Генеральної прокуратури України (ГПУ) встановило, що Лозінський, Ковальський і Горбенко умисно завдали поранення Олійнику, від яких той помер. ГПУ подала запит на Верховну Раду на позбавлення Лозинського депутатської недоторканності. Позбавити себе недоторканності попросив і сам Лозінський, а 2 липня він попросив зняти з себе депутатські повноваження. 3 липня Верховна Рада проголосувала за дострокове зняття з Лозінського депутатських повноважень на його прохання, оскільки розгляд запиту ГПУ зайняло б більше місяця. Незабаром стало відомо, що колишній депутат зник. Увечері того ж дня Лозінський був оголошений у розшук Генеральною прокуратурою, а потім і Службою безпеки України. На думку депутата парламентської групи «За Україну!» Андрія Парубія, Лозінський міг втекти за кордон. 30 липня 2009 року колишній депутат був оголошений у міжнародний розшук.

В офіційній біографії Лозінського на сайті Верховної Ради України сказано, що у нього є вища освіта. За відомостями видання «Тема», він «формально» отримав вищу освіту в 2005 році. Українська православна церква (УПЦ) в 2005 році нагородила Лозінського орденом Іллі Муромця ІІІ ступеня за те, що він допоміг побудувати храм в селі Копенковатое Новоархангельського району Кіровоградської області.

Лозинський одружений другим шлюбом. У нього є дочка від першого шлюбу і дві дочки від другого. Серед захоплень Лозінського преса називала полювання: він сам розповідав, що часто їздив полює на Аляску і «ходив на ведмедів Грізлі».