Сергій Степашин

Фотографія Сергій Степашин (photo Sergey Stepashin)

Sergey Stepashin

  • День народження: 02.03.1952 року
  • Вік: 64 роки
  • Місце народження: Порт-Артур, США
  • Громадянство: Росія

Біографія

Сергій Степашин народився 2 березня 1952 р. у китайському місті Порт-Артур в сім’ї морського офіцера і лікаря-психіатра. До трьох років жив у Китаї.

У 1973 р. закінчив у Ленінграді Вище політичне училище МВС СРСР.

В 1981 р. закінчив Гуманітарну військову академію (колишня Військово-політична академія ім. Леніна).

У 1973 — 1990 рр. служив у Внутрішніх військах МВС, після закінчення академії викладав у Вищому політичному училищі Міністерства внутрішніх справ СРСР, р. Ленінград.

У 1987 — 1990 рр. неодноразово виконував завдання у «гарячих точках» — Баку, Фергані, Нагірному Карабасі, Сухумі.

У березні 1990 р. був обраний народним депутатом РРФСР по 112 Красносельскому територіальному виборчому округу Ленінграда.

На I з’їзді в червні 1990 р. був обраний у Верховну Раду РРФСР і очолив підкомітет Комітету Верховної Ради у справах інвалідів, ветеранів війни та праці, соціального захисту військовослужбовців і членів їх сімей.

Під час спроби державного перевороту в серпні 1991 р. працював в Білому домі, приймаючи участь в опорі перевороту.

Відразу після провалу спроби перевороту очолив Державну комісію з розслідування діяльності КДБ, створену за наказом Михайла Горбачова («комісія Степашина»). Підсумком роботи цієї комісії став звіт в декількох томах, який для широкої громадськості залишається таємницею.

З лютого 1991 по вересень 1993 р. р. — голова Комітету Верховної Ради Російської Федерації з питань оборони і безпеки.

У грудні 1991 р. був призначений начальником управління Міністерства безпеки і внутрішніх справ Росії по Санкт-Петербургу і Ленінградської області.

У 1992 р. — заступник міністра безпеки Російської Федерації.

У квітні 1992 р. подав у відставку з поста голови комітету Верховної Ради. У вересні 1992 р. пішовши з Міністерства безпеки, повернувся на постійну роботу у Верховну Раду.

З 1993 по 1994 р. р. — перший заступник директора Федеральної служби контррозвідки Російської Федерації.

З 1994 по 1995 р. р. — директор Федеральної служби контррозвідки Російської Федерації.

У 1995 році — директор Федеральної служби безпеки Російської Федерації.

З 1995 по 1997 р. р. — начальник Адміністративного департаменту Апарату Уряду Російської Федерації.

З 2 липня 1997 р. по березень 1998 р. — міністр юстиції Російської Федерації.

30 березня 1998 року указом Президента РФ призначений виконуючим обов’язки міністра внутрішніх справ РФ. Змінив на цій посаді Анатолія Куликова.

28 квітня 1998 року призначений міністром внутрішніх справ РФ. 23 серпня 1998 р. уряд Сергія Кирієнка було відправлено у відставку. До призначення нового уряду був в. о. міністра внутрішніх справ РФ.

11 вересня 1998 року указом Президента РФ призначений міністром внутрішніх справ Російської Федерації.

27 квітня 1999 р. призначений першим заступником прем’єр-міністра, замінивши на цій посаді Вадима Густова.

12 травня 1999 року призначений виконуючим обов’язки прем’єр-міністра уряду РФ після відставки Євгена Примакова, затверджений на посаді Державної Думою на першому ж голосуванні.

9 серпня 1999 року Президент РФ підписав Указ про відставку уряду Сергія Степашина.

24 серпня 1999 року Григорій Явлінський і Сергій Степашин виступили зі спільною заявою про об’єднання. «Яблуко» висунув Степашина кандидатом на вибори в Державну Думу РФ в федеральному списку та по одномандатному округу №209 в Санкт-Петербурзі.

19 грудня 1999 р. обраний до Державної Думи РФ третього скликання.

У квітні 2000 р. обраний Держдумою на посаду Голови Рахункової палати РФ. Депутатські повноваження були припинені.

Нагороджений Орденом Мужності. Володіє англійською мовою.

Одружений. Має сина Володимира (1976 р. народження).