Сергій Шаргунов

Фотографія Сергій Шаргунов (photo Sergey Shargunov)

Sergey Shargunov

  • День народження: 12.05.1980 року
  • Вік: 36 років
  • Місце народження: Москва, Росія
  • Громадянство: Росія

Біографія

У 1997 році Шаргунов вступив на факультет журналістики МДУ (міжнародне відділення, телевізійна група), який закінчив у 2002 році. Одночасно з навчанням в університеті Шаргунов був помічником депутата Державної Думи РФ тверській журналістки Тетяни Астраханкиной, а пізніше став помічником відомого журналіста і депутата Юрія Щекочихіна.

У вересні 2007 року під третім номером був включений у федеральну трійку партії «Справедлива Росія» для участі у виборах в Державну Думу п’ятого скликання. З виборів знято. На думку журналістів, це сталося на вимогу влади.

Сергій Олександрович Шаргунов народився 12 травня 1980 року в Москві в родині відомого православного богослова і проповідника протоієрея Олександра Шаргунова.

У 1997 році Шаргунов вступив на факультет журналістики МДУ (міжнародне відділення, телевізійна група), який закінчив у 2002 році. Одночасно з навчанням в університеті Шаргунов був помічником депутата Державної Думи РФ тверській журналістки Тетяни Астраханкиной, а пізніше став помічником відомого журналіста і депутата Юрія Щекочихіна.

Під час навчання і після закінчення університету Шаргунов працював у газетах «Патріот», «Нова газета» (куди його привів Щекочихін) і «Независимая газета» — в останній вів проекти «Свіжа кров» і «Ex Libris НГ», про яких згодом сам говорив: «Це не філологічні трепетні вишукування, а біль, сліпуче світло і червоні бризки». Публікувався Шаргунов також в газеті «Завтра» (вів колонку «Шаргуновости») і в «Російському журналі». Друкується в газеті «Известия», журналах «Новий Світ», «Прапор», «Москва», «Сноб», «Ведмідь».

У 2007 році сам Шаргунов, залишаючись оглядачем «Незалежної газети», зазначав: «Мене розривають на частини бики «літератури», «політики», «журналістики».

Критики писали, що Шаргунов виявився успішним у літературі. У 2001 році він був удостоєний звання лауреата незалежної літературної премії «Дебют» у номінації «Велика проза» за повість «Малюк покараний» (пізніше перекладену на італійський і видану в Римі). Грошову частину премії Шаргунов передав адвокатам перебував на той період у в’язниці письменника Едуарда Лимонова. Передаючи гроші, Шаргунов підкреслив: «Я не нацбол, але вирішив підтримати ув’язненого літератора».

У 2003 році молодий письменник отримав премію Московського уряду в галузі літератури.До 2007 року, крім «Малюка», були опубліковані ще два великих твори — «Ура!» і «Як мене звуть?». У 2008 році вийшов книгою роман «Пташиний грип» присвячений молодіжним політичним рухам. Тоді ж вийшла книга публіцистики «Битва за повітря свободи».

У 2004 році під час монетизації пільг Шаргунов очолив опозиційний рух «Ура!», підтримане Дмитром Рогозіним.

У 2007 році, після об’єднання «Батьківщини», Російської партії пенсіонерів і Російської Партії життя в нову структуру – партію «Справедлива Росія» Шаргунов зайняв пост і в керівництві партії, ставши членом Центральної ради «Справедливої Росії».

У квітні 2007 року в газеті «Вечірня Москва» Шаргунов заявив про те, що збирається стати депутатом. 23 вересня 2007 року, коли з’їзд «Справедливої Росії» затвердив списки своїх кандидатів для участі у виборах в Держдуму п’ятого скликання, стало відомо, що керівництво партії включило Шаргунова до федерального списку під третім номером.

У жовтні 2007 року Шаргунов повідомив через свій інтернет-блог, що на нього чиниться тиск». Газета «Комерсант» припустила, що мова, можливо, йде про виключення молодого політика з першої трійки виборчого списку «Справедливої Росії» (в якості приводу для цього видання називало «неповажне ставлення до президента Володимира Путіна»). За інформацією «Комерсанта», керівники «Справедливої Росії» звернулися до Шаргунову з проханням покинути список добровільно, однак він відмовився це зробити.

19 жовтня 2007 року секретар президії «Справедливої Росії» Олександр Бабаков повідомив, що Шаргунов виключений з федерального списку партії. «Шаргунов не впорався з відповідальністю, покладеною на нього партією», — зазначив Бабаков. При цьому він підкреслив, що згідно з законом ніхто не займе місце Шаргунова у федеральній трійці — «просто залишилося двоє: Сергій Миронов і Світлана Горячева».

У шлюбі з молодою письменницею Ганною Козлової у Шаргунова в 2006 році народився син — Іван.