Сантьяго Соларес

Фотографія Сантьяго Соларес (photo Santiago Solares)

Santiago Solares

  • День народження: 18.01.1915 року
  • Вік: 97 років
  • Місце народження: Хіхон, Іспанія
  • Дата смерті: 18.09.2012 року
  • Громадянство: Іспанія

Біографія

Іспанський політичний діяч, генеральний секретар Комуністичної партії Іспанії (Communist Party of Spain) з 1960-го по 1982-й.

Народився Каррільо в Хіхоні, провінція Астурія (Gijón, Asturias), в сім’ї видатного соціаліста Венцеслао Каррільо (Wenceslao Carrillo) та його дружини Марії Розалії Соларес (María Rosalía Solares). Коли хлопчикові було шість років, його сім’я переїхала в Madrid (Madrid). Після школи Каррільо влаштувався в ‘El Socialista’ – газету іспанської Соціалістичної партії робітників (Spanish Socialist Workers’ Party); в той же час Сантьяго примкнув до ‘Союзу соціалістів’ (Socialist Union), ‘Робочого союзу’ (Workers’ Union General) і ‘Соціалістичної молоді» (Socialist Youth).

У 1932-му Сантьяго вже працював у виконавчому комітеті ‘Соціалістичної молоді’ і редагував випускається силами руху газету ‘Renovacіon’. Каррільо належав до лівого крила руху; в 1933-м ‘Соціалістична молодь’ значно радикалізувалася, і Каррільо став її генеральним секретарем. Період з жовтня 1934-го по лютий 1936-го Сантьяго провів у в’язниці; відправили його туди за участь у проваленому ‘лівому’ заколоті 1934-го.

Незабаром після виходу на волю в березні 1936-го – Каррільо разом з групою колег по ‘Соціалістичної молоді’ відправився в Москву (Moscow); там він зустрівся з представниками Комуністичного інтернаціоналу молоді і взявся за злиття молодіжних рухів соціалістів і комуністів. Закінчилося це злиття створенням ‘Єдиної соціалістичної молоді» (Unified Socialist Youth).

Після початку громадянської війни в Іспанії Сантьяго вирішив вступити до лав комуністичної партії; виконав задумане Каррільо в листопаді.

7 листопада 1936-го Сантьяго Каррільо був обраний радником з питань громадського порядку Ради оборони Мадрида (Defence Council of Madrid); це дало емуогромную влада в обложеному і покинуту урядом місті.

Вважається, що при Каррільо комуністи активно стратили військових і цивільних бранців; тіла їх ховали в загальних могилах. Сам Каррільо причетність до цих страт заперечував, однак є підстави вважати, що причетний до події він все ж був.

У 1939-му Мадрид упав з-за заколоту; Каррільо втік у Париж (Paris) і спробував реорганізувати партію. У вигнанні Сантьяго провів в загальній складності 38 років; обретался він переважно у Франції (France), хоча іноді вибирався і в інші країни. У серпні 1948-го йому довелося особисто зустрітися з Йосипом Сталіним.

На посаду генерального секретаря Комуністичної партії Каррільо заступив у 1960-м. Під його керівництвом партія зміцнював зв’язки з робітниками і інтелігенцією і віддалилася від інших фракцій, зокрема, після вторгнення радянських військ у Чехословаччину (Czechoslovakia), Сантьяго почав поступово розривати відносини з Москвою.

У 1976-му Каррільо таємно повернувся в Іспанію – і практично відразу був спочатку заарештували, а потім випущений на свободу. У 1977-му Каррільо обрали в іспанський Конгрес (Congreso de los Diputados) від Мадрида. У 1979-му Сантьяго був переобраний; організована 23 лютого 1981-го спроба заколоту – закінчилася крахом – сильно підкосила позиції партії. Сам Каррільо під час заколоту вів себе досить відважно – і навіть не підкорився вимогам бунтівників.

15 квітня 1985-го Каррільо і групу його послідовників виключили з Комуністичної партії. У 1986-му Сантьяго створив свою партію; втім, особливої сили вона так і не набрала.

Надалі Каррільо потроху відійшов від активної громадської діяльності; помер він у своєму будинку в Мадриді 18 вересня 2012-го.