Роза Отунбаєва

Фотографія Роза Отунбаєва (photo Rosa Otunbaeva)

Rosa Otunbaeva

  • День народження: 23.08.1950 року
  • Вік: 66 років
  • Місце народження: Фрунзе (Бішкек) , Киргизстан
  • Громадянство: Киргизстан

Біографія

Голова тимчасового уряду Киргизії, лідер парламентської фракції Соціал-демократичної партії республіки.

Глава тимчасового уряду Киргизької республіки з квітня 2010 року. Депутат парламенту республіки, з 2009 року — лідер фракції Соціал-демократичної партії Киргизії. Колишній міністр закордонних справ країни (1986-1989, 1992, 1994-1997), у 1989-1992 роках працювала в МЗС СРСР. Одна з ключових фігур «тюльпанової революції» в Киргизії (2005).

Роза Ісаківна (Ісааківна) Отунбаєва народилася 23 серпня 1950 року в місті Фрунзе (Бішкек) (за іншими даними — в місті Ош). У 1972 році Отунбаєва з червоним дипломом закінчила філософський факультет Московського державного університету імені М. в. Ломоносова, в 1975 році стала випускницею аспірантури, захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за темою «Критика фальсифікації марксистсько-ленінської діалектики Франкфуртської школою».

У 1975 році Отунбаєва почала викладати в Киргизькому державному університеті, завідувала кафедрою діалектичного матеріалізму (за іншими даними – кафедрою філософії.

У 1981 році Отунбаєва перейшла на партійну роботу: у 1981-1983 роки працювала другим секретарем Ленінського райкому партії міста Фрунзе, а в 1983-1986 роках була другим секретарем Фрунзенського міськкому КПРС.

У 1986 році Отунбаєва була призначена міністром закордонних справ – заступником голови Ради міністрів Киргизької РСР. У 1989-1992 роках вона працювала в МЗС СРСР (відповідальний секретар, голова Комісії УРСР у справах ЮНЕСКО, член колегії МЗС СРСР).

У 1992 році Отунбаєва стала віце-прем’єр-міністром, главою Мзс вже стала незалежною республіки Киргизстан, у 1993-1994 роках була послом Киргизстану в США і Канаді, згодом знову очолив

а МЗС країни. Саме вона відкрила посольства незалежного Киргизстану в США і Великобританії. У 1997 році Отунбаєва подала у відставку, мотивуючи це тим, що «країна стає все більш тоталітарну».

У тому ж 1997 році Отунбаєва була призначена послом Киргизстану у Великобританії і Північної Ірландії (своє призначення згодом називала «політичною еміграцією» ). У травні 2002 року вона зайняла посаду заступника спецпредставника генсека ООН в Грузії з грузино-абхазького врегулювання Хейді Тельявини, ставши «єдиною жінкою з пострадянського простору, яка займала високу посаду заступника керівника однієї з міжнародних місій ООН».

У 2004 році Отунбаєва повернулася в Киргизстан і стала співголовою опозиційного блоку «Ата-Журт» (Вітчизна).

У ЗМІ Отунбаєву називали однією з ключових фігур киргизької революції. Зазначалося, що з неї вона і почалася». Так, у пресі згадувалося зроблене Отунбевой заяву із закликом до Росії припинити підтримку режиму керівника країни Аскара Акаєва і оприлюднення наміру «Ата-Журт» боротися за владу, якщо керівництво держави спробує сфальсифікувати результати парламентських виборів [20]. У січні 2005 року вибухнув скандал: реєстрацію Отунбаєвої як кандидата в депутати парламенту скасували під приводом порушення пункту про проживання балотується на території країни протягом визначеного законом про вибори часу. Представники опозиції, у тому числі і сама Отунбаєва, пов’язали це з тим, що по тому ж виборчому округу висунула свою кандидатуру донька президента Бермет Акаєва. У тому ж місяці в Бішкеку біля будівлі парламенту почалися мас

ові пікети на підтримку Отунбаєвої. Послідували після виборів, що пройшли масові мітинги опозиції з вимогою переглянути підсумки голосування (опозиція звинуватила Акаєва в намірі провести в депутати своїх родичів), і хвиля протестів на півдні країни послужили початком так званої «тюльпанової революції».

Після повалення Акаєва в сформованому уряді Отунбаєва стала виконуючою обов’язки міністра закордонних справ. Однак пізніше, коли Курманбек Бакієв був офіційно обраний президентом країни, її кандидатура затверджена парламентом не була. На думку соратників Отунбаєвої, депутати в цій ситуації «проявили ‘чоловічий шовінізм'».

У 2006-2007 роках Отунбаєва була співголовою партії «Асаба». У листопаді 2007 року вона покинула ряди «Асабы» і вступила в Соціал-демократичну партію країни, очолювану займав у той час пост прем’єр-міністра Киргизії Алмазбеком Атамабевым. У тому ж році Отунбаєва стала депутат Жогорку Кенеш (парламенту країни), де увійшла до складу опозиційної фракції Соціал-демократичної партії Киргизстану. У жовтні 2009 року вона очолила фракцію партії у парламенті.

У березні 2010 року киргизька опозиція провела Курултай (народний сход), на якому висунула ряд економічних і політичних вимог до влади країни, серед яких було зниження тарифів, повернення проданих стратегічних державних підприємств, звільнення політв’язнів, зняття з офіційних посад близьких родичів чинного президента Бакієва та ін. Зазначалося, що якщо до 24 березня вони не будуть виконані, опозиція може почати організовувати місцеві курултаї з метою встановлення «істинно нар

однією влади». Головою виконавчого комітету з висунутим вимогам стала Отунбаєва. У квітні того ж року в місті Таласі почалися акції протесту опозиційних сил. Виступи переросли у заворушення і на наступний день поширилися на столицю та інші міста країни. Після цього уряд країни пішов у відставку, а Отунбаєва очолила сформований опозицією тимчасовий уряд («уряд народної довіри»).

Преса в 2005 році називала Отунбаєву «поміркованим політиком», який користується авторитетом за кордоном». При цьому зазначалося, що в Киргизії вона стала популярна «тільки в останній рік». У 2006 році експерт по Центральній Азії, оглядач газети «Час новин» Аркадій Дубнов вже характеризував її як дуже яскравого, енергійного і самого цілісного опозиційного киргизького політика. При цьому він зазначав, що у Отунбаєвої на відміну від інших, які виступають з критикою влади політиків, «немає якихось своїх капіталів, бізнесу, і ніколи їх не було». На думку Дубнова, у неї «по відношенню до подій набагато більше якихось романтичних очікувань», у зв’язку з чим «є небезпека, що «круті» лідери використовують її яскравий людський потенціал в своїх цілях». У 2007 році сама Отунбаєва в одному з інтерв’ю розповідала, що місцеві ЗМІ називають її «невтомній, що заважає всім жити, скаженого бацилою». «Мені вже не можна відступати: грунт під ногами є, народ готовий до змін і хоче їх. Так що будемо працювати і діяти», — заявляв політик.

Отунбаєва володіє кількома мовами: крім киргизького, вона знає, російська, англійська, німецька та французька. Вона розлучена, у неї є син і дочка.