Орест Шкапский

Фотографія Орест Шкапский (photo Orest Shkapskiy)

Orest Shkapskiy

  • Рік смерті: 1918
  • Громадянство: Росія

    Біографія

    Шкапский Орест Авенирович (1865, Ташкент, — кві. 1918, р. Вірний). З дворян Мензелінський у. Уфімської губ. Навчався в Петровській земледельч. академії, за ін. даними, на фіз.-мат. ф-ті Моск. ун-та.

    У 1887 заарештований за належність до «Нар. волі», до 1895 — в ув’язненні і засланні. З кві. 1899 дійсно яскравий. член Туркест. відділу Укр. Географіч. Про-ва, за праці з етнографії та статистики удостоєний в 1901 срібної медалі цього про-ва. З 1906 член Народно-соціалістичної (Трудової) партії (енес), В ході Революції 1905-07 співпрацював з соціал-демократами. Потім служив в обласних управліннях і переселенських органах Вірного, Ташкента, Петрограда.

    Після Лютневої революції 1917 року Времеммым урядом 8 березня Шкапскому, а також А. Букейханову і М. Тынышпаеву були доручені «питання розподілу Семиріччя і питання кірг. побуту в краї» (ЦГА Узбекистану, ф. 1044, оп. 1, д. 1, л. 1). Чл. Туркест. до-та, створеного Брешемо. пр-вом 5 квіт. Спрямований 25 кві. разом з Тынышпаевым у Вірний для ліквідації справ, пов’язаних із закликом кірг. (казах.) населення на тилові роботи. Навесні — влітку незалежно від Туркест. крайового Ради РСД зробив спроби урегулироватьотношения рос., кірг., дунган. населення Пржевальського, Пишпекского і Джаркентского повітів; брав участь у нараді з питання розселення поверталися біженців (4-6 травня, Пишпек); порушив клопотання про відшкодування хрест-ву збитків від відновл. 1916; 12 червня в телеграмі МВС Брешемо. пр-ва, описавши наслідки відновл. 1916 і його причини (вилучення землі, пережитки феодалізму), звернувся з проханням фінанс. допомоги і «посилки ідейних працівників»: «Звертаюся з закликом-д. меншовикам, іншим партіям, більшовиків не кличу — тут демагогів не початий край, посилювати їх число не треба» (ЦДАЖР, ф. 1788, on. 2, д. 177, л. 32-33); направив також в газ. «День» статтю про підсумки поїздки по Пржевальскому у. (20 червня передрукована газ. «Туркестанський Кур’єр») і з пропозицією про розселення біженців на місцях колишнього проживання: у червні телеграфував ген. зростав. консулу в Кашгаре (Китай) прохання інформувати біженців-киргизів про небажаність їх повернення найближчим часом, «оскільки рос. населення ще не цілком заспокоїлося і вважає прохачів гол. винуватцями торішнього заколоту».

    Під час сент. подій в Ташкенті (обрання на масовому політ, мітингу Брешемо. Рев. До-та, прийняття большевист. резолюції про перехід влади до Рад) закликав обласних і повітових комісарів Семиріччя «не виконувати жодних розпоряджень ташкентських більшовиків-заколотників» [див.: «Історіографія товариств, наук в Узбекистані». Биобиблиогр. нариси, Ташкент, 1974, с. 375]. оголосив себе 14 сент. єдностей, представником Брешемо. пр-ва в Туркестані. Ввів воєн. становище у Вірному (9 січ.) і Пишпеке (20 січ.). У жовт. висувався канд. у чл. Учред. Собр. (Семиречен. виборчого законо. окр.. Вірний). 27 окт. співголова об’єднаного засідання (Вірний) ряду товариств, і воєн. орг-ций Семиречен. обл., засудила вооруж. відновл. у Петрограді.

    3 листоп. після встановлення Рад.. влади в Ташкенті) заявив про вирішить, боротьбі з більшовизмом в Семиречен. обл. 6 листоп. підписав постанову про утворення обласної та повітових К-тів товариств, безпеки. Підтримував виступ А. М. Каледіна. До февр. 1918 працював в тісному контакті з Військовим пр-вом Семиречен. козацтва. В февр. (після обшуку квартири), з власн. визнання, відчув безсилля: разом з воєнкомом Туркест. воєн. округу В. Р. Івановим склали повноваження (11-12 лют.); Шкапский, побоюючись самосуду, 20 лют. намагався бігти в Кульджу (Китай). 21 лют. близько с. Купластовка Верненского повіту був затриманий, пізнаний, допитаний і 2 березня перепроваджений в обл. в’язницю. 13 квітня слідча комісія Ревтрибуналу на підставі мирного договору» (параграф про звільнення політв’язнів), які підняли заколот козаками припинила справу Шкапского Однак, за даними прокурора Верненского окр. суду і комісара обл. в’язниці, в період облоги міста (3-12 квітня) 17 ув’язнених, в т. ч. і Шкапский при нез’ясованих обставинах були розстріляні невідомими зі складу Верненского гарнізону.