Олександр Атабекян

Фотографія Олександр Атабекян (photo Alexander Atabekyan)

Alexander Atabekyan

  • День народження: 02.02.1868 року
  • Вік: 65 років
  • Дата смерті: 05.12.1933 року
  • Громадянство: Росія

Біографія

Атабекян Олександр Мойсейович (2 лют. 1868, р. Шуша Елисаветпольской губ.,- 5 груд. 1933, Москва). Анархіст. Рід. в сім’ї лікаря. Закінчив реальне уч-ще в Шуші (1886). У 1889-96 навчався на мед. фте Женевського ун-ту, вступив в арм. соц.-демокр. партію «Гнчак» («Дзвін»), але невдовзі відійшов від неї і став анархістом.

У Женеві видавав анархич. літ-ру на арм. та рос. яз. Влітку 1893 разом з болг. анархістом П. Стояновим їздив в Лондон до П. А. Кропоткіна домовлятися про издат. плани. У подальшому, перебуваючи в еміграції, від активної політ, діяльності відійшов. З кін. 1914 лікар в рос. армії, нач. польового госпіталю на Кавк. фронті.

У серп. 1917 приїхав в Москву, відновив зв’язки з анархістами. в т. ч. з Кропоткіним, став співпрацювати в анархіст, периодич. виданнях окт. в органі Моск. федерації анархич. груп газ. «Анархія» брав участь у дискусії з питання про ставлення анархістів до конкретних акцій Брешемо. пр-ва. У ст. «Будьте послідовні!» («Анархія», 1917, 16 жовт.) виступив з критикою есерів — членів мийок. Гір. думи, які перешкоджали виділення 60 млн. крб. для поліпшення становища трудящих. У нарисі «Хочуть провести!» (там же. 23 окт.) висловив схвалення наміченої страйку робітників і службовців Москви з метою поліпшення свого положення. Напередодні Окт. рев-ції опубл. «Відкритий лист П. А. Кропоткіна», у до-ром вказував на захватнич. характер війни не тільки з боку Німеччини та Австро-Угорщини, але і з боку Росії; закликав Кропоткіна очолити анархич. соціальну рев-цію, до-раю повинна захистити трудящих як від запеклої клас. боротьби, так і від «вуличного большевизмаОкт. рев-цію зустрів різко негативно. У брошурі «Криваві тиждень в Москві» (М.. 1917) охарактеризував її як «братовбивчу бойню, викликану чварами між соціалістами двох різних толків» (с. 4). На думку Атабекяна, причина Окт. рев-ції — боротьба соціалістів-державників різних відтінків за владу, за міністерські крісла та ін. «теплі» місця. У брошурі підкреслюється байдужість населення Москви до подій. Торкаючись перших декретів Сов. влади, вказував на їх утопічність і неисполнимость. Брошура викликала отрицат. рецензію на газ. «Анархія». Надалі Атабекян постійно співпрацював в ній, опублікувавши вапр — липні 1918 більше 30 статей, присвячених критиці дій більшовиків, проблем руху анархістів. Навесні 1918 Р. разом з Б. Сандомирским організував вид-во «Почин», до кін. 1922 випустило 24 брошури (гол. чин. Атабекяна і Сандомирського), а також ж. «Почин» (в журналі опубл. ряд листів Кропоткіна і спогади про нього). У 1920 піддавався арешту органами ВЧК. У січні — лютому 1921 був присутній біля ліжка помираючого чоловіка Кропоткіна в Дмитрові. Брав участь в орг-ції і роботі Всерос. товариств, до-та з увічнення пам’яті Кропоткіна, створення Музею П. А. Кропоткіна. Після закриття изд-ва «Почин» (кін. 1922) повернувся до лікарської практики.