Нік Клегг

Фотографія Нік Клегг (photo Nick Clegg)

Nick Clegg

  • День народження: 07.01.1967 року
  • Вік: 50 років
  • Місце народження: Челфонт Сент-Джайлз, Великобританія
  • Громадянство: Великобританія

Біографія

Лідер британської партії ліберальних демократів з грудня 2007 року, член парламенту Великобританії з травня 2005 року. У 1999-2004 роках був депутатом Європейського парламенту. До цього в 1994-1999 роках працював в апараті Європейської комісії.

Ніколас Вільям Пітер Клегг (Nicholas William Peter Clegg) народився 7 січня 1967 року в селі Челфонт Сент-Джайлз (Chalfont St. Giles), що знаходиться в англійському графстві Бакінгемшир (Buckinghamshire). Батько Клегга, працював у банківській галузі, був наполовину англійцем і наполовину росіянином (бабуся Ніка, російська аристократка, втекла з Росії після повалення царя в 1917 році), мати — народжена в Індонезії голландка. Крім Ніка подружжя виховувало ще дочку і двох синів.

Клегг закінчив лондонську Вестминстерскую школу (Westminster School), яка була однією з найбільш відомих шкіл у Великобританії. Продовжив навчання в Робинсоновском коледжі (Robinson College) Кембриджського університету, де вивчав археологію та соціальну антропологію і захистив магістерську дисертацію за антропології. Зазначалося, що в Кембриджі Клегг був капітаном тенісної команди і брав участь у студентському театрі. У віці 16 років Клегг також навчався за обміном в Мюнхені. До цього часу відноситься інцидент, коли Клегг разом з другом був затриманий за спробу підпалити колекцію рідкісних кактусів, належала якомусь мюнхенському професор; політик згодом оцінював свій проступок як «п’яну витівку». Після навчання в Кембриджі Клегг виграв стипендію на навчання в Університеті Міннесоти (University of Minnesota), де він вивчав політичну філософію руху зелених. Ще одну магістерську ступінь (по спеціальності «європейські дослідження») Клегг отримав в Європейському коледжі в бельгійському місті Брюгге.

У 1990 році Клегг стажувався в якості журналіста в Нью-Йорку, де він писав для лівого журналу The Nation. Потім, у 1992-1993 роках, Клегг працював консультантом в Лондоні, а також нетривалий час жив у Будапешті, де він опинився завдяки отриманню журналістської премії Девіда Томаса (David Thomas Prize), заснована газетою The Financial Times. У 1994 році Клегг перебрався в Брюссель, де отримав роботу при Європейській комісії. Зокрема, Клегг курирував гуманітарні проекти в Середній Азії (за іншими відомостями — в найбільш бідних районах Росії), а в 1996-1999 роках виступав в якості радника з питань політики і спічрайтера європейського комісара з торгівлі, а потім віце-президента Європейської комісії консерватора Леона Бриттана (Leon Brittan). Працюючи разом з Бриттаном, Клегг брав участь у торгових переговорах з Китаєм і Росією, пов’язаних з їх наміром вступити у Всесвітню торгову організацію.

У 1999 році Клегг виступив в якості одного з кандидатів від партії ліберальних демократів (Liberal Democrats; Lib Dems) на виборах у Європейський парламент, при цьому лідер ліберальних демократів Педді Ешдаун (Paddy Ashdown) позиціонував Клегга какбудущего лідера партії. У 1999-2004 роках Клегг був депутатом Європейського парламенту. Перебуваючи на цій роботі, він виступав у ролі представника групи ліберальних депутатів в обговореннях, що стосуються питань торгівлі та індустрії. Крім того, Клегг став одним з ініціаторів кампанії щодо реформи Європейського парламенту, вимагаючи більшої прозорості його роботи. На початку 2000-х років Клегг також публікував колонки у відомій британській газеті The Guardian.

Покинувши Європейський парламент, Клегг став консультантом в PR-агентстві GPlus, а також деякий час читав лекції в Шеффилдском університеті (University of Sheffield) і в Кембриджі. Проте вже в 2005 році Клегг повернувся в політику: він був обраний депутатом парламенту Великобританії від виборчого округу Шеффілд Хэллэм (Sheffield Hallam), набравши більше 51 відсотка голосів виборців. Офіційно Клегг зайняв місце в парламенті 5 травня 2005 року.

У парламенті Клегг перший час представляв точку зору ліберальних демократів на обговореннях питань взаємовідносин Великобританії з іншими європейськими країнами. Після того, як в 2006 році ліберальних демократів очолив Мензіс Кемпбелл (Menzies Campbell), Клегг увійшов у створений ліберальними демократами тіньовий уряд, в якому він став міністром внутрішніх справ і, відповідно, представляв свою партію при обговоренні питань внутрішніх справ у парламенті. Клегг виступав, зокрема, проти обмежень громадянських прав, пов’язаних з антитерористичними законопроектами, а також проти введення нових ідентифікаційних карт. Особливу популярність отримала його ініціатива про можливість надання нелегальним іммігрантам «заробленого громадянства» (earned citizenship), полегшеного надання громадянства за умови виконання ряду спеціальних вимог.

У грудні 2007 року Клегг був обраний лідером ліберальних демократів. Після того, як у квітні 2010 року Клегг здобув перемогу на перших в історії Великобританії теледебатах, в яких брали участь також лідер консерваторів Девід Кемерон і лідер лейбористів прем’єр-міністр Гордон Браун, преса почала розглядати лідера ліберальних демократів як серйозного претендента на пост прем’єр-міністра Великобританії.

Крім англійської мови Клегг володіє також нідерландським, французькою, німецькою та іспанською мовами. Серед його захоплень згадувалися лижний спорт, гірський туризм, театр.

Дружина Клегга Міріам Гонсалес Дюрантес (Miriam Gonzalez Durantez) за національністю іспанка, працює юристом. У подружжя троє синів: Антоніо (Antonio), Альберто (Alberto) і Мігель (Miguel). В одному з інтерв’ю Клегг зізнався, що не вірить у Бога, але має намір виховати своїх дітей католиками.