Морган Цвангіраї

Фотографія Морган Цвангіраї (photo Morgan svangirai)

Morgan svangirai

  • День народження: 10.03.1952 року
  • Вік: 64 роки
  • Місце народження: Южнаяй Родезія, Зімбабве
  • Громадянство: Зімбабве

Біографія

Засновник і беззмінний керівник найбільшої опозиційної партії Зімбабве Рух за демократичні зміни з 2000 року. У 2002 і 2008 роках балотувався на пост президента Зімбабве. В 1988-2000 роках був генеральним секретарем Конгресу профспілок Зімбабве, а в 1997-1999 роках суміщав цю посаду з посадою голови Національної конституційної асамблеї Зімбабве.

Морган Тсвангіраї народився 10 березня 1952 року в Південній Родезії в багатодітній родині. У шістнадцять років він був змушений перервати навчання в школі і влаштувався ткачем на текстильне виробництво. У 1974 році Тсвангираї перейшов на никеледобывающую шахту Trojan у Центральному Машоналенде. За десять років він зробив кар’єру від оператора верстата до старшого виконроба. Тут же Тсвангираї вперше заявив про себе як активіст профспілкового руху.

З часом Тсвангираї став головою відділення Об’єднаного союзу шахтарів (Associated Mine Workers Union of Zimbabwe) і був обраний виконком Національної спілки шахтарів (National Mine Workers Union). У 1988 році (за іншим даними — в 1989 році він зайняв пост генерального секретаря Конгресу профспілок Зімбабве (КПЗ; Zimbabwe Congress of Trade Unions, ZCTU). Під його керівництвом КПЗ з проурядової об’єднання став серйозною опозиційною силою і в 1990-х роках виступив організатором масових акцій протесту проти збільшення податків і різкого падіння рівня життя значної частини населення країни.

У 1997 році сформувався широкий альянс громадських рухів демократичного спрямування, що отримав назву Національна конституційна асамблея (НКА; National Constitutional Assembly, NCA), учасники якої обрали Тсвангираї її головою. У вересні 1999 року противники режиму президента Мугабе об’єдналися в політичну партію — Рух за демократичні зміни (ДДП; Movement for Democratic Change, MDC), на чолі якого став Тсвангіраї, що відмовився від вищих постів в КПЗ і НКА і перейшов від профспілкової до партійної роботи.

У 2000 році агітаційна кампанія ДДП не дозволила Мугабе перемогти на загальнонаціональному референдумі за запропонованим урядом проектом нової конституції, що істотно расширявшему президентські повноваження. На парламентських виборах того ж року нова партія хоч і програла правлячому блоку Зімбабвійський африканський національний союз — Патріотичний фронт (Zimbabwe African National Union — Patriotic Front), проте отримала 47 відсотків голосів і заявила про себе як про першу в історії незалежної Зімбабве дієвої опозиції режиму Мугабе. У 2005 році рух Тсвангираї виступило менш успішно — за нього було подано лише 39,5 відсотків бюлетенів на виборах в нижню палату і 20,3 відсотка при обранні сенаторів. Цьому сприяли стали надбанням преси конфлікти у вищому керівництві партії та її розкол в жовтні 2005 року на дві протиборчі фракції.

Тсвангираї двічі брав участь у президентській гонці. У 2002 році він поступився своєму головному конкурентові Мугабе, який отримав 56,2 відсотків голосів. Результати президентських виборів 2008 року, що відбулися 29 березня, офіційно не опубліковані, проте опозиція наполягає на беззастережну перемогу Тсвангіраї.

Тсвангираї неодноразово піддавався арештам і тюремного ув’язнення, на нього було скоєно не менше чотирьох замахів. Він є лауреатом престижної правозахисної премії «Solidar Silver Rose».

Тсвангираї одружений, у нього шестеро дітей.