Микола Лебідь

Фотографія Микола Лебідь (photo Mikola Lebed)

Mikola Lebed

  • День народження: 23.11.1909 року
  • Вік: 88 років
  • Місце народження: Нові Стрелища, Україна
  • Дата смерті: 18.07.1998 року
  • Громадянство: Україна

Біографія

Лебідь Микола (псевдоніми Максим Рубан, Марко, Эвген Скиба) (23.11.1909, село Нові-Стрилиская, Бибрского повіту, Галичина — ?), один з керівників українських націоналістів. Закінчив Львівську гімназію (1930).

Закінчив Львівську гімназію (1930). У період 1930-32 активний член молодіжної групи Організації українських націоналістів (ОУН), керував підпільними школами ОУН у Карпатах. У 1932-34 зв’язковий між крайовою экзекутивой і проводом ОУН. Один з головних організаторів замаху на польського міністра внутрішніх справ Б. Перацского (1934), після чого втік у Німеччину, але був заарештований і виданий Польщі. На процесі у Варшаві у справі ОУН засуджено до страти (з заміною вироку довічним тюремним ув’язненням). Після вступу німецьких військ у Польщу 5.9.1939 звільнений. Прихильник С. Бандери, один з його найближчих співробітників. В февр. 1940 став одним із керівників служби безпеки (референтура СБ) бандерівської групи (пізніше-ОУН-Б), згодом начальник СБ. Співробітники СБ повинні були знищувати політичних супротивників, вести розвідку і контррозвідку. Крім того, референтури СБ на території України повинні були складати «чорні списки» несприятливою-відмінкових, а згодом їх ліквідувати. У 1940 увійшов до складу крайового проводу» — керівної групи ОУН-Б з 4 чоловік. Після арешту Бандери в липні 1941 зайняв пост голови проводу (залишаючись на чолі СБ), ставши т. о. заступником Бандери, і перейшов на роботу в підпіллі. При Л. значно розширилася компетенція СБ. Організатор трьох конференцій ОУН (1941, 1942, 1943); один із творців Української повстанської армії (УПА). В 1943 крайовий провід поклав на СБ наступні завдання: проводити фізичне знищення військовополонених Червоної Армії, знищувати польське населення, ліквідувати дезертирів з УПА і бити шомполами ухиляються від призову, усувати переховуються в лісах євреїв, контролювати лояльність членів ОУН. Один з найбільш непримиренних українських націоналістів, заявляв: «Знищити всіх до єдиного — від старих до дітей. Раз і назавжди треба позбавити нашу землю від цього охвістя». 11-16.10.1944 СБ організувала різанину в одному з селищ Івано-Франківської області було вбито 58 чол., в т. ч. 23 у віці до 14 років). У 1944 році разом з однодумцями заснував Українську Головну Вызволь-ву Раду та обрано генеральним секретарем її зарубіжних організацій. У дек. 1949 емігрував до США. У 1952-74 працював у науково-дослідному центрі «Пролог» (Нью-Йорк), в 1982-85 заступник начальника, з 1974-член Ради директорів. У 1956-91 член правління Українського товариства закордонних організацій (Мюнхен) і Торонтського видавничого комітету «Літопис УПА».