Микола Кутлер

Фотографія Микола Кутлер (photo Nikolay Kutler)

Nikolay Kutler

  • Дата смерті: 10.05.1924 року
  • Рік смерті: 1924
  • Громадянство: Росія

    Біографія

    З сім’ї дворян-землевласників Тульської губ. Закінчив юриди. ф-т Моск. ун-ту (1882). У 1892-1904 віце-директор, директор Департаменту окладних зборів Мін-ва фінансів. У 1904 — 1905 тов. мін. внутр. справ, у 1905 тов. мін. фінансів та керівник держ. Дворянським і Хрест, зем. банками.

    З окт. 1905 головноуправляючий землеустрою та землеробства (хв. землеробства) у Раді міністрів С. Ю. Вітте. У березні 1906 на вимогу консервативної дворянської опозиції. підтриманому царем, вийшов у відставку через запропонованого ним проекту відчуження частини поміщицьких земель (здається в оренду) на користь малозем. селян. З 1906 кадет. чл. ЦК партії, автор її агроунівер. програми. У 1907 обраний у 2-ма Держ. Думу. У 3-ма Держ. Думу не балотувався, але в 1909 році, після виходу з неї одного з петерб. депутатів, виставив свою кандидатуру і був обраний. Енергійно відстоював агроунівер. програму кадетів у Держ. Думі. Займався публіцистикою. У 1913 один з авторів «Нового энциклопедич. словника», що видавався Брокгаузом і Ефроном. Масон (див.: Берберова Н., Люди і ложі, «Питання літ-ри», 1990, № 4, с. 195). Був тісно пов’язаний з провідними фінанс-пром. колами Росії. Член Акц. про-ва сполучених з-дов «Донецький» і «Союз», член Ради Азовсько-Донського банку. В 1-ю світ. війну член Центр. Воен.-Пром. до-та (ЦВПК)

    Напередодні Лют. рев-ції 1917 перед. Ради з’їздів гірничопромисловців Уралу 29 січ. учасник зборів ЦВПК, на до-ром була висловлена підтримка Робочій групі ЦВПК, заарештованої царським пр-вом в ніч на 27 січ. На першому після повалення» самодержавства засіданні Ради з’їздів представників пром-сті й торгівлі 7 березня обраний перед. Ради з’їздів. 8 березня на першій зустрічі міністрів Брешемо. пр-ва з керівниками торг.-пром. орг-ций в Петрограді заявив, що «пром-сть щаслива надати всі свої сили, засоби і досвід у повне розпорядження нового пр-ва» («Торгово-пром. Газета», 1917,10 березня). 16 березня на нараді, скликаній хв. торгівлі і промути А. В. Коноваловим, висунув від імені підприємців їх програму першочергових заходів Брешемо. пр-ва в галузі пром-сті: врегулювання взаємовідносин між роботодавцями і робітниками; орг-ція торг.-пром. класу на засадах самоврядування: демобілізація пром-сті; розробка акц. законодавства і перегляд горн. законодавства: перегляд торг. статуту (див. там же, 17 березня). 19 березня брав участь у відкритті в Москві учред. з’їзду Всерос. торг.-пром. спілки, обраний до президії з’їзду. 18 і 24 березня Рада з’їздів представників пром-сті й торгівлі доручив Кутлеру домовитися з керівниками Мін-ва торгівлі і пром-сті про вироблення прийнятного для підприємців соціального законодавства. 29 березня під рук. Кутлера Рада з’їздів погодився на паритетне представництво підприємців і робітників в Особливому к-ті відділу праці Мін-ва торгівлі і пром-сті, але з умовою включення в цей к-т також представників ЦВПК, Всерос. Спілок земств і міст.

    З кві. один з керівників Про-ва екон. відродження Росії, створеного за ініціативою А. В. Путилова і А. В. Вышнеградского для того, щоб протидіяти Радам РСД на фронті і в тилу. Делегація представників металлургич. і металлообрабат. пром-сті на чолі з Кутлером 10 травня відвідала засідання Брешемо. пр-ва, на до-ром виступила з вимогою більш вирішить, дій Час. пр-ва проти робітничого руху, який вимагав підвищення зарплати.

    12 травня на 8-му з’їзді кадетської партії повідомив про становище в пром-сті, поклав відповідальність за пром. розруху на робітників, звинувативши їх у «надмірні вимоги» («Мова», 1917, 13 травня). 1 червня в Петрограді під головуванням Кутлера відкрився Всерос. з’їзд представників пром-сті й торгівлі (т. зв. «конференція 1-2 червня). Закликав до консолідації сил мийок. і петрогр, підприємців під егідою фінанс-пром. кіл Петрограда. Однією з гол. завдань була проголошена завдання всіляко перешкоджати встановлення робітничого контролю над произ-вом. 22 червня Кутлер і перед. Моск. біржового к-ту С. Н. Третьяков на зустрічі з мін. фінансів АІ. Шингаревым і мін. пошти і телеграфу В. Р. Церетелі у зв’язку з оголошеним Брешемо. пр-вом 12 червня підвищенням податків на доходи підприємців вказали, що сплата единоврем, податку за 1916 вкрай скрутна, якщо не неможлива, т. к. прибутку вже розподілені і дивіденди виплачені. 7 липня президія Ради з’їздів гірничопромисловців Уралу на чолі з Кутлером звернувся до тов. мін. торгівлі і пром-сті, пред. Особливої наради з оборони гос-ва П. І. Пальчинскому з проханням повернути власникам Ревдинские з-ди, над до-якими робітники встановили свій контроль, і спрямувати туди урядів, комісара для управління цими з-дами. 15 липня Кутлер і Третьяков зустрілися з воєн. мін. АФ. Керенським і вручили йому декларацію з вимогою підприємців відновити бойову міць армії і затвердити дисципліну на фронті і в тилу.

    8-10 сер. брав участь у Моск. нараді суспільств, діячів (обраний в постійне бюро цієї наради), потім в роботі Держ. наради, на до-ром виступив з програмною промовою від імені групи торг.-пром. орг-ций. Встановлення робочими контролю над пр-тиями охарактеризував як «анархич. акти» і заявив, що занепад продуктивності праці в пром-сті викликаний насамперед надмірним підвищенням зарплати робітникам, скороченням робочого часу і переходом від відрядної зарплати на погодинну і денну: виступив проти планів встановлення Брешемо. пр-вом держ. контролю над пром-стю, а також проти підвищення податків, введеного 12 червня; закликав скоротити державні витрати. За спогадами А. В. Путілова, 26 серп. До брав участь у нараді рук-ва Про-ва екон. відродження Росії, на до-ром було вирішено видати св. 1 млн. руб. офіцерським орг операціях в Петрограді, до-рие повинні були підтримати виступ ген. Л. Р. Корнілова («Останні Новини», Париж, 1937, 20 і 24 січ.). У жовт. обраний перед. торг.-пром. групи у Брешемо. Раді Зростав. Республіки (Предпарламенте), але через хворобу не участовал в його діяльності.

    Окт. рев-цію не прийняв. У ніч на 29 листоп. заарештований на підставі Декрету РНК «Про арешт вождів граждою. війни проти рев-ції». Незабаром звільнений. У дек. передав 1 млн. руб. (отримані від торг. вдома «В. Стахеев і Ко». тютюнової ф-ки Богданова, Кавк., Тульск, і Моск. нар. банків) у фонд допомоги страйкуючим чиновникам 9 банків. З літа 1919 почав співпрацювати з Сов. владою, член Ін-ту екон. досліджень Наркомату фінансів. У 1921 разом з С. Н. Прокопови-ніж, Н.М. Кишкиным. БД. Кусковий організовував Всерос. к-т допомоги голодуючим. Чл. правління Держ. банку РРФСР, брав участь у підготовці та практич. реалізації заходів ден. реформи 1922-24.