Михайло Терещенко

Фотографія Михайло Терещенко (photo Mihael Tereshenko)

Mihael Tereshenko

  • День народження: 18.03.1886 року
  • Вік: 70 років
  • Дата смерті: 01.04.1956 року
  • Громадянство: Росія

Біографія

Терещенко Михайло Іванович (18 березня 1886 — 1 квітня 1956). З родини найбільших цукрозаводчиків і землевласників (особистий статок ок. 70 млн руб.). Навчався в Лейпцігському університеті, потім здав екстерном іспити з курсу юридичного факультету Московського університету.

Батько з козаків-торговців, власник цукро-рафінадних з-дов. Терещенко закінчив Київський і Лейпцігський (Німеччина) ун-ти. Великий землевласник, власник цукрових з-дів, фінансист. Після 1910 масон; входив у відому «масонську п’ятірки» (А. В. Коновалов, А. Ф. Керенський, М.В. Некрасов, І. Н. Єфремов). Чл. 4-й Держ. Думи; безпартійний, примикав до прогрессистам. В 1912-14 власник приватного вид-ва «Сірін» в Петербурзі. Під час 1-ї світ. війни брав участь у створенні госпіталів Кр. Хреста, в 1915-17 перед. київської обл. Воєн.-Пром. до-та і тов. перед. Всерос. Воен.-Пром. до-та. Брав участь у підготовці змови з метою повалення Миколи II. Один ген. А. М. Кримова.

Після Лют. рев-ції 1917 з 2 березня хв. фінансів Брешемо. пр-ва. В кві. разом з Керенським і Некрасовим активно боровся за створення межпарт, урядів. коаліції з соціалістами. З 5 травня хв. іноземним грома, справ після відходу П. Н. Мілюкова і продовжувач його курсу у зовнішніх. політиці: відмовлявся опублікувати секретні договори з-за боязні розриву з союзниками, не раз підтверджував зобов’язання Росії перед ними, формально виступав за укладення миру без анексій і контрибуцій в єднанні з союзниками, за посилення боевоймощи Росії. 25 травня в телеграмі рос. послам пропонував «всіляко підкреслювати тверду рішучість пр-ва… всіма засобами організувати оборону і продовжувати війну, для чого будуть принесені все потрібні кошти» («Рев-ція 1917», т. 6, с. 154). Учасник 1-го Всерос. з’їзду Рад РСД (червень). В кін. червня у складі делегації пр-ва (Керенський, Некрасов, В. Р. Церетелі) брав участь у переговорах з укр. Центр. Радою і підготовці проекту декларації, послужив однією з причин урядів, кризи. 7 липня заявив (разом з Некрасовим) представникам преси, що Брешемо. пр-під надзвичайно невдоволено публікацією матеріалів за обвинуваченням в. І. Леніна у держ. зраді. За його пропозицією пр-во прийняло звернення до союзним державам, у до-ром говорилося: Заколот пригнічений і винуватці його притягнуто до відповідальності. На фронті прийняті всі заходи для відновлення армії — Країна буде робити всі необхідні приготування для подальшої кампанії» (там же, т. 3, с. 193). 16 липня разом з Керенським брав участь у нараді в Ставці за визначенням подальшої воєн. політики. 21 липня на засіданні пр-ва заявив, що «Наказ N 1 (Петрогр. Ради РСД — Автор) є найбільшим злочином і що «честь идостоинство Росії були відновлені настанням» (там же, с. 204). 1 сент. у зв’язку з чрезв. обставинами і до закінчать, формування пр-ва призначений чл. Директорії, з 5 вересня. заст. мін.-голови. 12 вер. подав заяву про відставку (у листі Керенскому говорилося: «Контрреволюція, хоч і не неодмінно монархічна, являє єдностей, надію врятувати гос-во від розвалу» — Думова-2, з. 208) і 20 сент. виїхав у Москву для особистих переговорів з мийок. групою промисловців про склад пр-ва. 22 сент. на сувм. засіданні Брешемо. пр-ва, мийок. групи промисловців, представників Демокр. наради і членів ЦК партії кадетів різко протестував проти передбачуваного поводження Демокр. наради до демократії усього світу як «образливого для нац. самолюбства», констатував перелом у настрої країни в бік нац. самосвідомості і висловився проти Передпарламенту, до-рыи «окрім слів нічого не дасть» («Рев-ція 1917», т. 4, С. 258). 25 вер. призначений хв. іноземним грома. справ. 11 жовт. на засіданні пр-ва замість формули «війна до переможного кінця» висунув іншу — «війна до боєздатності армії» (там же, т. 5, с. 68). Брешемо. пр-під доручило йому виступити в Предпарламенте з заявою, що воно діє в повній згоді з союзними державами. Доповідь Терещенко о зовнішньої. політики 16 жов. не зустріне схвалення ні в одній з політ, угруповань Передпарламенту, а всі газети, в т. ч. і праві, піддали його критиці виступ як абсолютно невизначений і незадовільний. Тоді ж Терещенко вступив у конфлікт з воєн. мін. Д. І. Верховський. заявив про неможливість для Росії продовжувати війну.

25 окт. заарештований у Зимовому палаці і направлений в Петропавл. фортеця. 26 листоп. разом з ін. членами Брешемо. пр-ва звернувся з листом на ім’я перед. Учред. Собр., у до-ром вони просили надати їм можливість з’явитися в Учред. Собр. для надання повного звіту про свої дії як членів пр-ва. У листі підкреслювалося, що вони увійшли в пр-во «за угодою з представниками владних органів рев. демократії і нарівні з нашими товаришами-соціалістами свято виконували провительств. програму» («Рев-ція 1917», т. 6, с. 217). Випущений з фортеці навесні 1918; біг в Зх. Європи (Норвегія, Франція). Підтримував «білий рух». Один з організаторів іноземним грома. воєн. інтервенції проти Сов. Росії. У 20-30-ті рр. великий фінансист у Франції і на Мадагаскарі.