Михайло Шаховської

Фотографія Михайло Шаховської (photo Mihail Shahovskoy)

Mihail Shahovskoy

  • День народження: 06.11.1846 року
  • Вік: 65 років
  • Дата смерті: 28.04.1912 року
  • Громадянство: Росія

Біографія

Князь, один з керівників монархічного руху в 1907-08, голова Ради Російського Зборів (РС).

Представник старовинного князівського роду, до Рюрика. Закінчив курс Петровського Полтавського корпусу, служив у київському гусарському полку. Однак за станом здоров’я (слабкий зір) незабаром вийшов у відставку. Його короткозорість стала причиною курйозного випадку, що стався з ним в молоді роки і став притчею во язицех. У 1872 Імператор Олександр II виробляв огляд військам Чугуївського табору. Князь природно захотів подивитися на Государя. Збираючись, він у поспіху забув взяти з собою окуляри. Коли кн. Шаховський, короткозоро мружачись, стояв на плацу, навпаки зупинилася трійка, і якийсь генерал покликав його до себе. «Як твоє прізвище?», — запитав він. Князь відповів. Тоді генерал, а ним виявився звичайно ж Цар, каже: «Таких Шаховських, які не поклоняються своєму Государю, я не знаю». Государ поїхав, а кн. Шаховської тут же був заарештований і відправлений на гауптвахту. Щоправда, через кілька годин князя звільнили, коли під’їхав генерал-ад’ютант докладно опитав його про обставини мимовільного зневажливого ставлення до Царської Персони.

Після виходу у відставку кн. Шаховської зайнявся земської роботою, був гласним Харківського та Вовчанського повітових земств, 3 строку обирався почесним мировим суддею. На земській роботі прославився чесністю і принциповістю, якостями, які вже почали втрачати тодішні земці. У к. 70-х служив мировим посередником Звенигородського у., але незабаром повернувся на земську роботу в Харківську губ. Займався в основному статистикою. Постійний кореспондент «Нового часу» в Харкові, друкувався також в «Історичному віснику» і «Мирному труді». У к. 1905 переїхав в С.-Петербург. Учасник Першого Всеросійського З’їзду Російських Людей в Петербурзі 8-12 лют. 1906, представляв Харківський відділ Союзу Російського Народу (СРН). Дійсний член РС з 15 вересня. 1906, член Ради з 20 сент. 29 жовт. 1906 році він був обраний головою Ради РС. Під його керівництвом найстаріша патріотична організація з суспільно-літературного гуртка перетворилася на повноцінну політичну партію. Активний учасник монархічних з’їздів. Як керівник РС обраний одним з 3-х співголів Третього Всеросійського З’їзду Російських Людей в Києві 1-7 жовтня. 1906. Його колегами стали керівники 2-х найбільших монархічних партій: В. А. Грингмут від Російської Монархічної партії (РМП) і А. В. Дубровін від РНР. На Третьому з’їзді поряд з А. В. Дубровиным і прот. І. в. Восторгова був обраний членом керівного органу монархічного руху Головної Управи Об’єднаного Російського Народу. 2 лют. 1907 став редактором-видавцем «Вісника РусскогоСобрания», автор великої кількості передових статей і заміток в ньому. Учасник Четвертого Всеросійського З’їзду Об’єднаного Російського Народу в Москві 26 квіт.-1 травня 1907, на якому обраний разом з прот. І. в. Восторгова, В. А. Грингмутом, А. В. Дубровиным, В. М. Пуришкевичем та А. А. Чемодуровым до складу Комісії по внесенню змін до статуту Об’єднаного Російського Народу (свого роду керівний орган монархічного руху). Учасник Першого Всеросійського з’їзду представників правої російській пресі, який проходив в рамках Четвертого з’їзду. Кн. Шаховськой був обраний головою з’їзду, робив на з’їзді доповідь. За підсумками з’їзду журналістів-монархістів став головою правління знову заснованого Союзу Російської правою друку. Цю посаду він займав в 1907-08. Почесний член виник при РС Союзу Російських Жінок, яким багато допомагав у налагодженні роботи. Член редакційної комісії «Книги російської скорботи». 28 січ. 1909 кн. Шаховської спільно з кн. А. А. Ширинским-Шихматовым розробив проект об’єднання діяльності РС і Товариства ревнителів історичного просвітництва як единомышленных товариств. Але головною заслугою кн. Шаховського на посаді голови Ради РС стали створення при РС російської національної гімназії і будівництво Будинку Російського Зборів, на урочистостях з нагоди відкриття якого йому вже не вдалося бути присутнім. В його адресу члени РС надіслали вітальну телеграму, в якій висловлено жаль, що хвороба позбавила їх спілкування з князем «у цей історичний для Російського Зборів годину».

У травні 1909 зважаючи розстроєного здоров’я покинув Петербург і поїхав у Харків, а потім в Крим на лікування. Лікування затягнулося, і в жовт. 1909 кн. Шаховської склав з себе повноваження голови, залишившись членом Ради РС. За заслуги перед організацією він був обраний почесним членом РС. Як керівникові РС йому ставили в заслугу, що при його керівництві «якась сварка в Раді або Зборах була абсолютно неможлива». Кредо його політичної діяльності, як голови Ради РС, було таке: «Русское Собрание визнає для боротьби лише культурні заходи, бо, як би могутня була сила фізична, врешті-решт переможе духовна сила». До активної діяльності кн. Шаховскому вже не судилося повернутися. Рада РС поклав на його труну срібний вінок, який після похорону вдова князя пожертвувала в церкву РС, помістивши всередину ікону його небесного покровителя Архістратига Михаїла та вклавши ікону і вінок в особливий кіот. За рішенням Ради РС ікона зберігалася в церкві Зборів, керівництву яким кн. Шаховської віддав так багато сил.