Михайло Литвин

Mihael Litvin

  • Дата смерті: 12.11.1938 року
  • Рік смерті: 1938
  • Громадянство: Україна

    Біографія

    Литвин Михайло Йосипович (1892, Забайкальская область — 12.11.1938, Ленінград), один з керівників органів державної безпеки, комісар державної безпеки 3-го рангу (20.1.1938).

    З 1906 працював на рибних промислах на Байкалі, в друкарнях. У березні 1917 вступив в РСДРП(б). В 1917 перед. Спілки друкарів, комісар з націоналізації друкарень Красноярська. У 1918 заарештований білої контррозвідкою, а в 1919 звільнений. З 1919 складач друкарні (Хабаровськ), керівник підпільної групи. З січ. 1920 слідчий місцевої ЧК, пізніше — військовий комісар оперативного управління штабу Далекосхідного фронту, нач. агентурної частини військового відділу Державної політичної охорони Далекосхідної республіки. В листоп. 1921 демобілізований з ЧК по пораненню. З 1922 секретар Далекосхідного бюро ВЦРПС, з 1923 перед. Орловського, в 1926-29 Казахського ради профспілок, у 1929/30 — Середньоазіатського бюро ВЦРПС. У Середній Азії познайомився з Н.І. Єжовим і став користуватися його заступництвом. За підтримки Єжова призначений в 1930 зав. розподільним відділом Середньоазіатського бюро ЦК ВКП(б). Потім переведений Єжовим в Москву і в 1931 призначений зав. сектором розподільного відділу планово-фінансових кадрів (потім відділу кадрів адміністративних органів ЦК ВКП(б). З 3.8.1932 заст. зав. відділом. У 1933-34 зав. відділом кадрів, у 1934-35 промислово-транспортним, 1935-36 сільськогосподарським відділом ЦК КП(б) України. У 1936 2-йсекретарь Харківського обкому партії. Після того як Єжов став наркомом, він не забув про Литвина, і той був викликаний до Москви і 15.10.1936 очолив відділ кадрів Головного управління державної безпеки (ГУДБ) НКВС СРСР. 8.12.1936 його відділ був реорганізований у Відділ кадрів НКВС СРСР і Литвин поставлений на чолі його. Керував чистками висуванців Р. Р. Ягоди в апараті ГУГБ НКВД, заявляв: «Я почистив 14 тисяч чекістів». Брав участь в роботі бригади НКВС по розслідуванню справи керівництва Вірменії. 17.5.1937 переведений на посаду нач. 4-го (секретно-політичного відділу ГУДБ НКВС СРСР; по ряду даних брав участь у розробленні і реалізації справи Н.І. Бухаріна. З 1937 депутат Верховної Ради СРСР. 20.1.1938 призначений нач. Управління НКВС СРСР по Ленинфадской області. З його приходом в Ленінград з’явилася похмура жарт: «При Заковском були квіточки, а при Литвина — ягідки». Тільки з 1 червня по 1 серпня. було арештовано понад 6,5 тисячі «учасників антирадянських, націоналістичних, повстанських, диверсійних і шпигунських формувань». 10.11.1938, коли вже було ясно, що дні Єжова полічені, Литвин отримав наказ виїхати до Москви і через 2 дні застрелився. Визнаний винним в участі в антирадянській організації. У 1956 реабілітований.