Марк Бройдо

Фотографія Марк Бройдо (photo Mark Broydo)

Mark Broydo

  • День народження: 04.10.1877 року
  • Вік: 60 років
  • Місце народження: Свенцяны, Свенцяны, Віленська губернія, Росія
  • Рік смерті: 1937
  • Громадянство: Росія

Біографія

Бройдо Марк Ісаєвич (справж. ім’я Мордух Мендельевич) (4 січ. 1877, Свенцяны Віленської губ.,- 1937). Син приватного повіреного у Вільно. Студентом Петерб. технологич. ун-ту (закінчив у 1918) прилучився до с.-д. руху. Один з організаторів 1900 нелег. групи «С.-д. робоча бібліотека», що послужило причиною арешту в 1901 і посилання в 1902 році на 8 років у Сх. Сибір.

У 1904 р. брав участь у т. зв. Романівському справі (Якут. протесті 1904 — вооруж. виступі політ, засланців), засуджений до 12 років каторги, втік. У Баку вступив в групу меншовиків; брав активну участь в рев. події 1904-05. На 5-му (Лондонському) з’їзді РСДРП (1907) обраний членом ЦК. В роки 1-ї світ. війни «оборонець». У дек. 1915 увійшов в «робочу групу» Центр. Воен.-Пром. до-та від оборонч. крила меншовиків. У січ. 1917 заарештований.

Після Лют. рев-ції 1917 член Петрогр. Ради РСД та її виконкому; зав. секретаріатом Петрогр. Ради РСД. На засіданні бюро фракції меншовиків Ради 1 травня обраний перед. фракції. На 1-му Всерос. з’їзді Рад (3-24 червня) обраний членом його Президії від фракції меншовиків. Керуючий справами виконавчого комітету 1-го скликання. На засіданні виконкому Петрогр. Ради 9 червня увійшов у комісію, до-раю сувм. з Президією 1-го Всерос. з’їзду Рад повинна була виробити план кампанії протидії огляд, який готувався маніфестації більшовиків і скласти з цього приводу відозву до населення. 22 червня обраний членом бюро виконкому Петроградської Ради. 27 липня на робочої секції Петрогр. Ради виступив проти резолюції більшовиків, у до-рій, зокрема, порушувалося питання про перехід влади до Рад.

21 вер. на Демокр. нараді заявив: «Зараз взагалі ні один клас власн. силами не може дозволити стоїть перед нами завдання. Чим ширше ми будемо об’єднуватися, тим менше буде наша відповідальність. Єдиний правильний шлях — шлях єднання рев. і демокр. сил, а не шлях ізолювання демократії, к-рий приведе нас до загибелі» («Известия СБ і СД», 1917, 22 сент.). У той же день у своєму виступі в Петрогр. Раді сказав, що більшовики прагнуть до влади, покладаючись на » авось», на випадкову удачу. «Сов. влади у нас ще не було. Чи впораємося ми з нею?» («Рев-ція 1917», т. 4, с. 251-53). В сент. від РСДРП(о) увійшов до Всерос. Демокр. Рада (Передпарламент). З 26 верес. перед. госп.-распорядит. комісії Передпарламенту. На поч. січ. в Об’єднаному к-ті демокр, орг-ції пообороне говорив: «Країну, а разом з тим і рев-цію може врятувати тільки сильний фронт і ми повинні докласти всі зусилля до того, щоб зміцнити його. Для того, щоб створити міцний фронт, потрібно мати перш за все і міцний тил. Це ми можемо і повинні зробити негайно, перейшовши від слів до реального творчості» («Робітнича Газета», 1917, 10 окт.).

12 окт. на засіданні виконкому Петрогр. Ради виступив проти створення ВРК. На пленарному засіданні Петрогр. Ради від імені фракції меншовиків заявив: «…питання про воен.-рев. до-ті тісно пов’язаний з питанням про обороні Петрограда, …небезпека загрожує не тільки Петрограду з боку німців, але у Петрограді в даний час ведеться надзвичайно небезпечна агітація, кличе маси на вулицю з гаслом «Вся влада Радам». При такій обстановці справи рев. к-т може перетворитися в щось інше, щось грізне і небезпечне. Ми проти цього і ми туди не підемо…» (там же, 17 жовт.). 23 жовт. на засіданні Петрогр. Ради сказав, що вважає діяльність ВРК дезорганизаторской, що веде до розколу в лавах демократії, і просить збори гарненько подумати, перш ніж прийняти закінчать, рішення.

Окт. рев-цію не прийняв. 25 окт. на екстреному засіданні Петрогр. Ради було оголошено заяву, підписану А. В. Вайнштейном, М. І. Либером і Бройдо, про те, що фракція меншовиків «складає з себе всяку відповідальність за згубні наслідки змови і, згідно з ЦК РСДРП(о), заявляє про свій вихід зі складу президії Виконає. До-та Ради» («Рев-ція 1917», т. 5, с. 181). Підписав сувм. з іншими опубліковане 4 листоп. у «Робітничій Газеті» лист, в до-ром виражений протест проти прийнятого 31 жовт. ЦК меншовиків рішення про переговори з більшовиками за питання освіти «однорідного соц. пр-ва». 17 листоп. на засіданні ВЦВК 1-го скликання підняв питання про взаємини між ВЦВК і До-те порятунку Батьківщини і Рев-ції. Стверджував, що принципової різниці між цими орг-ціями немає, і пропонував їх злити. У 1919 р. виїхав до Вільна, навесні 1920 — у Відень.