Костянтин Мехоношин

Фотографія Костянтин Мехоношин (photo Konstantin Mehonoshin)

Konstantin Mehonoshin

  • День народження: 30.10.1889 року
  • Вік: 48 років
  • Дата смерті: 07.05.1938 року
  • Громадянство: Росія

Біографія

Мехоношин К. А. — член більшовицької партії з 1913 р. Після Лютневої революції — член бюро Військової організації при ЦК і ПК РСДРП(б). У дні Жовтня — член Петроградського Військово-революційного комітету. У грудні 1917 р. — товариш наркома по військових справах, з січня 1918 р. — член Всеросійської колегії з формування РСЧА, потім член РВР Східного, Південного та Каспійсько-Кавказького фронтів, член РВР Республіки. Після громадянської війни — на керівній військової і партійній роботі.

Військовий і державний діяч. Син вчителя. Навчався в Петербурзькому університеті (не закінчив). У 1906 прилучився до революційного руху. У 1913 вступив в РСДРП, більшовик. У 1914-15 співробітник Каспійської морської експедиції. У 1915 році призваний в армію, служив рядовим у запасному батальйоні лейб-гвардії Павловського полку (Петроград). Після лют. 1917 член полкового і Петроградської ради, член Петроградського комітету РСДРП(б). З кві. 1917 член Військової організації при ЦК РСДРП(б) і Всеросійського бюро військових організацій. У липні 1917 заарештований, але в жовт. звільнений. З 20.11.1917 заст. наркома по військових справах. У дек. 1917 — сент. 1918 член колегії Наркомату по військових і морських справах. З 21.1.1918 член Всеросійської колегії за організацію Червоної армії. У червні-сер. 1918 член Реввійськради (РВР) Східного фронту. Один з організаторів ліквідації «левоэсеровского заколоту», коли був розстріляний командуючий фронтом і багато його прихильники. В сент. 1918 — толі 1919 член РВР Республіки й окт. 1918 — січень. 1919 член РВР Південного фронту. Був близький кЛ.Д. Троцькому. Потім у складі РВС Каспійсько-Кавказького фронту, 11-ї окремої армії. Південного і Кавказького фронту. На Південному фронті вступив у конфлікт В. В. Сталіним. У червні-груд. 1920 член РВР 3-ї армії Західного фронту. У 1921-26 заст. нач. і нач. Всевобуча (організації по загальному військовому освіти), пред. Вищої ради фізкультури і спорту. Працював у Червоному Спортантерне. У 1926-27 військовий аташе в Польщі. У 1927-31 — на керівних посадах в Держплані СРСР. У 1931-34 член колегії Наркомату зв’язку, потім директор Всесоюзного науково-дослідного інституту океанографії і морського господарства. У 1937 заарештований. Засуджений до смертної кари. Розстріляний.