Кіндрат Бардиж

Фотографія Кіндрат Бардиж (photo Kondrat Bardizh)

Kondrat Bardizh

  • День народження: 09.03.1868 року
  • Вік: 50 років
  • Дата смерті: 09.03.1918 року
  • Громадянство: Росія

Біографія

Бардиж — лідер кубанських кадетів, колишній член Держ. Думи всіх 4-х скликань, у 1917 р. — комісар Тимчасового Уряду і найбільша постать козацького контр-революційного руху. З запровадженням у 1917 р. Радянської влади на Кубані Бардиж втік у гори. Згодом був схоплений і разом з синами розстріляний в Туапсе.

Бардиж Кіндрат Лукич (9 березня 1868, ст. Брюховецька Кубанської області, — 9 березня 1918, Туапсе). Народився в сім’ї кубан. козака. Закінчив Ставропольське кавказьке юнкерське училище. У 1888-1900 роки на військовій службі, подъесаулом вийшов у запас; займався господарством. У 1903 році обраний отаманом ст. Брюховецької. В ході Революції 1905-1907 роки вступив в партію кадетів. Від Кубан. казач. війська обирався членом Державної Думи всіх 4 скликань. Великий адміністратор: один з організаторів будівництва Чорноморсько-Кубанської ж.д. і виборних директорів (з 1910) її про-ва.

Після Лютневої революції 1917 року комісар Тимчасового уряду Кубанської області. В обстановці загального рев. підйому, численних та різнобічних демокр. вимог у скликаній 17-22 квітня Кубан. Раді виступав із застереженнями проти «Захоплення демагогич. гаслами». Наказом Бардижа в цілях придушення рев. виступів у червні були розпущені станичні Поради і граждою. до-ти. Після Липневих подій у Петрограді 9 липня Бардиж оголосив про передачу всієї повноти влади на Кубані войсковому пр-ву на чолі з військовим отаманом Л. Л. Бычом. У окт., після прийняття Кубан. Законодат. Радою конституції Кубан. краю, склав свої повноваження і був обраний представником Кубані при Брешемо. пр-ве, але до Жовт. рев-ції у Петроград не встиг виїхати.

У листопаді 1917 увійшов в об’єднане пр-во «Юго-Вост. союзу козачих військ, горців Кавказу і вільних народів степів». На дек. сесії крайової Ради, де були присутні близько 150 революційно налаштованих фронтовиків, тільки образна і пристрасна мова Бардижа, намалювала похмуру картину майбутнього Кубані, якщо нею оволодіють більшовики, дозволила схилити більшість Ради до прийняття рішення про вооруж. боротьбі за самостійно витягнути кліща, козацьку республіку.

З січ. 1918 в Кубан. крайовому пр-ве виконував обов’язки керуючого відомством внутр. справ. Для залучення іногородніх до боротьби проти Сов. влади домагався створення «паритетних» законодат. Ради (46 козаків, 46 іногородніх, 8 горців) і «паритетного» пр-ва (5 козаків, 5 іногородніх, 1 горець). До складу пр-ва не увійшов, став створювати козацькі вооруж. сили. Сформував загін добровольців — «вільних козаків». В февр. очолюваний ним загін з боями відступав до Грузії. В р-не Туапсе Бардиж потрапив у полон до морякам і був розстріляний разом з двома синами.