Карл Цедлиц

Фотографія Карл Цедлиц (photo Karl Tsedlits)

Karl Tsedlits

  • День народження: 04.01.1731 року
  • Вік: 62 роки
  • Місце народження: Шварцбаувальд, Німеччина
  • Дата смерті: 18.03.1793 року
  • Громадянство: Німеччина

Біографія

Прусський політичний діяч. Служив у судовому відомстві.

У 1770 р. Фрідріх Великий призначив його міністром юстиції, потім в його завідування перейшли також народне просвітництво і духовні справи. Свої погляди на завдання народної освіти він розвинув у вступній промові при прийомі в Академію наук у 1776 р. За його словами, головне завдання освіти — зробити людину найкращим громадянином. В основі утворення повинно лежати вчення Христа.

Цедлиц розділив початкові навчальні заклади на народні школи в селах і бюргерські школи в містах, поряд з якими повинні були стояти гімназії. Він зберіг ту постановку народних шкіл, яка дана була їм статутом 1763 р., але досить значно збільшив їх кількість; при ньому народна освіта в Пруссії стало доступним для всіх, ніж було підготовлено введення обов’язкового навчання (відноситься до 1819). Для народних шкіл не вистачало вчителів, незважаючи на те, що Цедлиц заснував досить багато учительських семінарій; між тим шкільний бюджет був дуже обмежений і не допускав великих витрат. Внаслідок цього Цедлиц заміщав вчительські місця солдатами, інвалідами, з платнею від 10 до 30 талерів у рік, хоча і усвідомлював малу їх придатність для вчительської справи. Бюргерські школи в містах мали більш широку програму та кращих вчителів, ніж народні школи.

У гімназійному викладанні Цедлиц був безумовним прихильником класицизму і зокрема грецької мови, який він сам вивчив, тільки ставши міністром. Викладання грецької мови, раніше ведшееся переважно за Новим Заповітом, їм було направлено до вивчення класиків. Він ввів в гімназіях звернення до учнів на «ви» і намагався скоротити застосування покарань. У 1779 р., під час процесу Арнольда,висловився рішуче проти короля і відмовився накласти покарання на суддів, произнесших несправедливий, на думку короля, вирок. Внаслідок цього він деякий час був у немилості. Тим не менше в загальному Цедлиц був міністром, цілком що підходив до Фрідріху Великому; цьому сприяло і його вільнодумство у філософських питаннях (він був послідовником Канта). З Фрідріхом-Вільгельмом II (з 1786 р.) йому стало важче жити. У 1788 р. він повинен був відмовитися від завідування народним просвітництвом, а в наступному році — абсолютно вийти у відставку.