Іса Ямадаєв

Фотографія Іса Ямадаєв (photo Isa Yamadaev)

Isa Yamadaev

  • Рік народження: 1975
  • Вік: 40 років
  • Місце народження: село Беной Ножай-Юртовского району Чечено-Інгушської АРСР, Росія
  • Громадянство: Росія

Біографія

Колишній депутат Народного зібрання парламенту Чеченської республіки.

Представник впливового чеченського сімейства в Гудермесі. Колишній депутат Народного зібрання парламенту Чеченської республіки (2005-2008), колишній член політради чеченського регіонального відділення партії «Єдина Росія». У 2005 і 2008 роках згадувався в якості командира роти батальйону спеціального призначення «Схід». Був директором і засновником ряду фірм, що займалися будівельним бізнесом.

Іса Бекмирзаевич Ямадаєв народився в 1975 році. Усього в родині, належали до одного з найбільших чеченських тейпов — Беной, було десятеро дітей. Іса був п’ятим з шести синів, молодший за нього був лише брат Бадруді. Про рано померлого батька Ямадаєвих відомо, що він працював трактористом в лісгоспі, а вихованням братів займався дядько Амхад.

Під час першої чеченської кампанії (1994-1996) брати Ямадаєви активно підтримували сепаратистів. Старші брати Іси, Руслан (Халід) та Сулім, навіть отримали звання бригадних генералів. Однак у 1997 році у Ямадаєвих виник конфлікт з радикальними ваххабітами з приводу контролировавшегося братами Гудермеса. У 1999 році Ямадаєви відмовилися надати Шаміля Басаєва Гудермес як плацдарм для походу на Дагестан. У підсумку Басаєв з союзниками вийшли на дагестанські села Ботлих і Новолак в обхід гудермесского району. У лютому 2000 року Ямадаєви перейшли на сторону федеральних сил, здавши Гудермес без опору.

В одному з перших інтерв’ю, взятих у Руслана Ямадаєва влітку 2000 року, стверджувалося, що, крім нього, до першої чеченської кампанії з усіх шістьох братів на боці сепаратистів воювали лише Сулим і Іса. За іншими відомостями, на стороні Джохара Дудаєва в якості командира середньої ланки виступав ще один з братів Ямадаєвих — Джабраїл.

Після переходу на бік російських федеральних сил брати Ямадаєви взяли участь у бойових операціях проти озброєних бандформувань, зайнявши кілька ключових посад. У вересні 2001 року Руслан був призначений заступником військового коменданта Чечні генерал-лейтенанта Сергія Кізюна, в травні 2002 року аналогічну посаду отримав Сулим, а Джабраїл очолив роту спецназу Міноборони РФ, в якій служили одні чеченці.

У квітні 2003 року Іса Ямадаєв разом зі своєю матір’ю Петимат зустрілися з міністром оборони Росії Сергієм Івановим, який вручив родичам зірку Героя Росії посмертно присуджену лейтенанту Джабраїлу, який загинув в мартев тривалу перестрілку з бойовиками у Веденському районі Чечні. У листопаді 2003 року на базі роти спецназу, командувати якої став Сулим замість загиблого брата, був створений батальйон спеціального призначення «Схід», безпосередньо підпорядковувався офіцерам Головного розвідувального управління Генштабу і входив до складу 291-го мотострілецького полку 42-ї гвардійської мотострілецької дивізії, дислокованої в Чечні на постійній основі.

Відомо, що з 2000-х років Ямадаєви займалися сімейним бізнесом, основним напрямком якого було будівництво. За словами Іси, він отримав професію будівельника і в той час займався відновленням зруйнованих будинків в Чечні. Іса Ямадаєв був директором фірми «Ямад» — генерального підрядника з облаштування Північно-Кавказької залізниці. За даними на осінь 2008 року, у фірми «Ямад», серед засновників якої називалися Петимат і її син Аслан (Муса) Ямадаєви, були чотири дочірні структури: «Ямад-цемент», «Ямад лад-транс», філія «Будівельні технології» (засновники — брати Іса і Аслан) і якийсь «гудермесский філія». У березні 2008 року Іса став одним із співзасновників московської будівельної компанії «Инмир», а в 2005-2008 роках значився засновником московської торгової фірми «Ямад трейд компані».

У той же час Руслан і Іса Ямадаєви займалися політичною діяльністю. Старший з братів з серпня 2002 року обіймав посаду керівника чеченського регіонального виконкому партії «Єдина Росія». У 2003 році Руслан був заступником Франца Клинцевича — секретаря політради місцевого відділення «Єдиної Росії».

В 2003 році в якості члена політради чеченського регіонального відділення партії «Єдина Росія» згадувався і Іса Ямадаєв. У серпні 2003 року він опинився в числі 23 активістів «Єдиної Росії», яким президент Росії Володимир Путін оголосив подяку за активну участь у підготовці і проведенні референдуму з прийняття конституції Чечні (який відбувся в березні), а також законів про вибори президента і парламенту республіки. Тижнем раніше політрада «Єдиної Росії», який зібрався на з’їзд в Гудермесі, а не в офіційній столиці Грозному (що пояснювалося експертами особливим впливом Ямадаєвих в місцевому відділенні партії), прийняв рішення про підтримку на виборах президента Чечні кандидатури Ахмада Кадирова, який був обраний в жовтні главою республіки. У травні 2004 року Кадиров загинув в результаті теракту,після чого його син Рамзан був одразу призначений першим віце-прем’єром, у березні 2006 року став головою уряду, а через рік — президентом Чечні.

У листопаді 2005 року Іса Ямадаєв був обраний депутатом Народних зборів парламенту Чеченської республіки. Він балотувався за списком «Єдиної Росії», в якому займав десяте місце: всього в нижній палаті парламенту цієї партії дісталося 14 з 20 місць, розподілялися за списками. В кінці 2007 року Іса ще значився в списках депутатів Народного зібрання парламенту Чеченської республіки.

У 2008 році більшість експертів відзначали конфлікт інтересів братів Ямадаєвих і Рамзана Кадирова. Ще в грудні 2005 року президія генради «Єдиної Росії» планував схвалити кандидатуру Руслана Ямадаєва на пост глави чеченського відділення партії, але місцеві єдинороси без узгодження з Москвою рекомендували на цю посаду Кадирова, який виконував обов’язки прем’єра республіки. Потім обраний у грудні 2003 року депутатом Державної Думи Руслан не зміг переобратися на цей пост в кінці 2007 року, так як не був включений у список кандидатів від «Єдиної Росії».

Якщо ще в жовтні 2006 року брати були в числі почесних гостей на тридцятирічному ювілеї Кадирова (Руслан і Іса подарували ювіляру вовкодава і маленького ведмежати), то вже в квітні 2008 року президент Чечні звинуватив Суліма у викраданнях людей і здирництві, а підконтрольні главі республіки підрозділи блокували в Гудермесі очолюваний Ямадаевым батальйон спеціального призначення «Схід». У тому ж місяці Сулим заявив, що Кадиров змусив Ісу Ямадаєва покинути парламент.

У червні 2008 року депутати чеченського парламенту проголосували за саморозпуск. За офіційною версією, підставою для цього стали зміни, внесені в грудні 2007 року в республіканську конституцію. У новому документі місце двопалатного парламенту, що складався з Ради республіки і Народного зібрання, займав однопалатний. При цьому, на думку деяких експертів, достроковий розпуск парламенту знадобився президента Чечні Кадирова, щоб позбавити депутатських повноважень Ісу Ямадаєва.

У травні 2008 року Іса Ямадаєв згадувався в якості командира п’ятої роти батальйону «Схід». Вперше командиром роти батальйону спеціального призначення Міноборони РФ його назвали ще в 2005 році, після оголошення результатів виборів у чеченський парламент.

У серпні 2008 року, коли Сулим був відсторонений від командування батальйоном «Сходу» (а потім і звільнений в запас), Іса Ямадаєв продовжував служити командиром п’ятої роти, дислокованої в Гудермесі. Восени 2008 року стало відомо, що, згідно з директивою міністра оборони РФ Анатолія Сердюкова, батальйон «Схід» буде перетворений в роту, яка, в свою чергу буде входити в бригаду, створену замість 42-ї мотострілецької дивізії. Іса Ямадаєв заявляв про свою готовність служити в армії далі, якщо його залишать командиром роти.

У вересні 2008 року «Московський комсомолець» стверджував, що Іса Ямадаєв служить в російській армії у званні майора, а в листопаді 2008 року теж видання називало його старшим лейтенантом.

24 вересня 2008 року в Москві був убитий Руслан Ямадаєв. У той же день у вбивстві свого брата Іса звинуватив Кадирова. Він розповів, що у президента Чечні є «чорний список», перше місце в якому займав Сулим, друге — сам Іса, а на третьому — був Руслан. Крім братів Ямадаєвих у нього нібито входили командири підрозділів батальйону «Схід»: начальник розвідки Хамзат Гайрбеков (позивний «Гурман»), командир Курчалойской роти Расул Баймурадов (позивний «Диверсант») і командир Веденської роти Заутдин Баймурадов (позивний «Куба»). Через місяць, ще до оприлюднення рішення про скорочення батальйону «Схід», двоє останніх перейшли служити в підрозділи, підконтрольні Кадирову, і дали свідчення проти Суліма Ямадаєва, звинувативши його в причетності до вбивств і викрадань. 26 вересня 2008 року президент Чечні Кадиров заперечив звинувачення Іси і заявив: «Я буду питати по всім буквам закону з усіх, хто приписує мені вбивство».

У середині січня 2009 року Іса Ямадаєв розповів, що вночі невідомі спалили в Гудермесі будинок Сулима, а 31 грудня намагалися спалити його будинок.

28 березня 2009 року в Дубаї було скоєно замах на Суліма Ямадаєва. Поліція Дубая заявляла, що той був убитий цієї версії дотримувалися і офіційні представники чеченської влади. Між тим, за словами Іси, який приїхав на місце події, його брат був живий, хоча і знаходився у важкому стані. Незабаром після повідомлення про те, що Се було передано тіло Суліма Ямадаєва, той в інтерв’ю ІА «Росбалт» знову заявив, що його брат живий. За словами Іси, Сулим за програмою захисту свідків охоронявся спецслужбами ОАЕ, які з метою забезпечення безпеки вирішили надати розголосу інформацію про його смерть.