Георгій Полтавченко

Фотографія Георгій Полтавченко (photo Georgy Poltavchenko)

Georgy Poltavchenko

  • День народження: 23.02.1953 року
  • Вік: 63 роки
  • Місце народження: Баку, Азербайджан
  • Громадянство: Росія

Біографія

Повноважний представник президента РФ в Центральному федеральному окрузі. Був призначений на цей пост в травні 2000 року.

У 1999-2000 роках був повноважним представником президента в Ленінградській області. У 1993-99 роках очолював управління Федеральної служби податкової поліції по Санкт-Петербургу. Колишній співробітник КДБ. Член ради при президенті РФ з реалізації пріоритетних національних проектів, генерал-полковник податкової поліції у відставці. ЗМІ відносять його до групи «православних чекістів» в оточенні президента Володимира Путіна.

Георгій Сергійович Полтавченко народився 23 лютого 1953 року в Баку. У 1976 році закінчив Ленінградський інститут авіаційного приладобудування. З 1979 року — співробітник органів держбезпеки. Під час служби в КДБ познайомився з майбутнім президентом РФ Володимиром Путіним, у той час також офіцером спецслужб. У 1990-93 роках Полтавченко був депутатом Ленінградського обласного сові

та. У 1993 році очолив управління Федеральної служби податкової поліції (ФСНП) по Санкт-Петербургу, отримав звання генерал-майора, а потім генерал-лейтенанта генерал-полковника.

У грудні 1998 року Полтавченко балотувався в законодавчі збори Санкт-Петербурга, але вибори програв. У липні 1999 року указом Бориса Єльцина був призначений повноважним представником президента РФ у Ленінградській області, в травні 2000 року указом Путіна — повноважним представником президента в Центральному федеральному окрузі (ЦФО). За результатами проведеного в 2005 році опитування зайняв останнє місце за популярністю серед інших повпредів — його змогли ідентифікувати тільки 9 відсотків жителів округу.

З ім’ям Полтавченко ЗМІ пов’язували зняття з виборів в 2000 році губернатора Курської області Олександра Руцького і втрату впливу КПРФ в ЦФО. При Полтавченко ряд «червоних» губернаторів був замінений на лояльних Кремлю глав регіонів. Так, в Тверській області Володимира Платова змінив Дмитро Зеленін, в Брянській області на місце Юрія Човна прийшов Микола Дьонін, в Тульській області губернатором замість Василя Стародубцева став В’ячеслав Дудка, в Іванівській області замість Володимира Тихонова прийшов Михайло Мень. Також ЗМІ звертали увагу на те, що губернатори Воронезької і Смоленської областей Володимир Кулаков і Віктор Маслов, які прийшли до влади за Полтавченко, так само, як і він, служили в органах держбезпеки.

У жовтні 2005 року Полтавченко разом з кінорежисером Микитою Михалковим очолив акцію з перепоховання в Росії праху білого генерала Антона Денікіна і філософа Івана Ільїна. Після цього Полтавченко запропонував перепоховати лідера більшовиків Володимира Леніна, зазначивши несправедливість знаходження мавзолею останнього «в центрі держави, у Кремля».

Полтавченко — член ради при президенті РФ з реалізації пріоритетних національних проектів і демографічної політики. Входить до складу опікунської ради Центру національної слави Росії (ЦНСР), очолюваного президентом ВАТ «РЖД» Володимиром Якуніним. Нагороджений орденами Російської православної церкви та низкою громадських нагород, в тому числі золотою медаллю імені Ю. В. Андропова. Неодноразово публічно наголошував, що він є православним християнином, закликав слідувати традиційним цінностям, у зв’язку з чим був віднесений ЗМІ до групи «православних чекістів» в оточенні Путіна. Полтавченко одружений, у нього є син.