Еліо Ді Рупо

Фотографія Еліо Ді Рупо (photo Elio Di Rupo)

Elio Di Rupo

  • День народження: 18.07.1951 року
  • Вік: 65 років
  • Місце народження: Морланвель, провінція Ено, Бельгія
  • Громадянство: Бельгія

Біографія

Бельгійський політичний діяч, соціал-демократ, президент франкомовній партії соціалістів. Є лідером однієї з двох найбільших бельгійських соціал-демократичних партій; вважається одним з найбільш могутніх політичних діячів країни. Відомий як ярий апологет лівих політичних поглядів; зіграв найважливішу роль в реорганізації та відновлення соціалістичної партії (Parti Socialiste).

Народився Еліо в родині італійських іммігрантів. Батько ді Рупо помер, коли хлопчику був лише рік; овдовіла мати була змушена піклуватися про сімох дітей відразу. На жаль, грошей родині категорично не вистачало – на певному етапі довелося навіть віддати трьох дітей в найближчий сирітський притулок.

Еліо закінчив університет Université de Mons-Hainaut, отримавши диплом хіміка; пізніше тут же він отримав ступінь кандидата (PhD) і почав свою професійну кар’єру.

У велику політику ді Рупо прийшов у 1980-му, як аташе в кабінеті Jean-Maurice Dehousse; пропрацював на цій посаді Еліо близько року. У 1982-му ді Рупо потрапив до бельгійської Палати представників (Belgian Chamber of Representatives) – від округу Монс (Arrondissement of Mons).

У 2000-му жителі Монса обрали Ел

іо своїм бургомістром.

У жовтні 2005-го Жан-Клод ван Ковенберг (Jean-Claude Van Cauwenberghe) був змушений звільнити займану посаду після гучного корупційного скандалу; ді Рупо став міністром-президентом Валлонії (Walloon). Незважаючи на те, що в скандалі були замішані члени партії Еліо, сам він зумів зберегти свій керівний пост – лише для того, щоб в травні 2006-го стати учасником іншого великого політичного скандалу, так званого ‘справи ICDI’.

В цілому 2006-й і 2007-й для партії соціалістів в цілому і для ді Рупо зокрема виявилися досить невдалими; запущена програма по боротьбі з корупцією так і не принесла ніяких відчутних плодів. Можливо, саме тому на федеральних виборах 2007-го соціалісти втратили звичного їм першого місця середови

ді громадських партій. Зрозуміло, Еліо подібна втрата позицій припала до смаку; він прийняв рішення з подвоєною силою дати бій корупції. Взявши в свої руки цілковитий контроль над соціалістами Шарлеруа (Charleroi), ді Рупо почав ретельно розбиратися з усіма, хто був хоч трохи запідозрений у нечистоті рук. Крім іншого, своїх посад позбулися партійний мер і партійні ж олдермены.

Незабаром, однак, у Еліо з’явилися більш серйозні проблеми – колишній президент партії Гі Спитальс (Guy Spitaels) змусив його вибирати між постом керівника партії і постом міністра-президента Валлонії. Ді Рупо організував нові внутрішньопартійні вибори, офіційно оголосивши, що покине крісло міністра-президента, якщо партії буде завгодно його керівництво. 11-го липня 2007-го ді Ру

за виграв вибори, отримавши 89.5% голосів.

Після загальних бельгійських виборів 2010-го – на яких партія соціалістів виявилася найбільшою з франкомовних – ді Рупо став вельми і вельми перспективним кандидатом на пост прем’єр-міністра нового уряду. На жаль, вплив його на голландську частина країни було куди як менш вражаючим; втім, цю проблему частково вдалося вирішити, створивши коаліцію з другої соціалістичною партією, двома партіями лібералів і франкомовній партією зелених. До поточного моменту важко сказати, наскільки ефективним виявиться цей хід; в цілому, однак аналітики схильні вважати, що у Еліо ді Рупо досить високі шанси на отримання бажаної посади.

Еліо ді Рупо гомосексуальний; офіційно про це він оголосив ще в 1996-м.