Борис Березовський

Фотографія Борис Березовський (photo Boris Berezovsky)

Boris Berezovsky

  • День народження: 23.01.1946 року
  • Вік: 67 років
  • Місце народження: Москва, Росія
  • Дата смерті: 23.03.2013 року
  • Громадянство: Росія

Біографія

Він звинувачувався в шахрайстві, відмиванні грошей, розтратах і спробі захоплення влади насильницьким шляхом. По першим двом пунктам йому також було висунуто звинувачення прокуратурою Швейцарії. Російська влада неодноразово домагалися екстрадиції Березовського з Британії, і відмова видати його став однією з основних причин дипломатичної напруженості між Росією і Британією.

Березовський був членом Російської Академії Наук. Він підтримував кандидатуру Володимира Путіна під час президентської компанії 1999-2000 рр., однак з осені 2000-го аж до самої своєї смерті залишався його політичним опонентом. При Е. Примакова на Березовського вперше було заведено кримінальну справу 1999-м. Коли заступник генерального прокурора зажадав, щоб олігарх з’явився на допит в кінці 2000-го, Березовський не повернувся з-за кордону і переїхав до Великобританії, де в 2003-му йому було надано політичний притулок.

Пізніше Березовський був засуджений в Росії заочно. Він звинувачувався в шахрайстві, відмиванні грошей, розтратах і спробі захоплення влади насильницьким шляхом. По першим двом пунктам йому також було висунуто звинувачення прокуратурою Швейцарії. Російська влада неодноразово домагалися екстрадиції Березовського з Британії, і відмова видати його став однією з основних причин дипломатичної напруженості між Росією і Британією.

Борис Абрамович Березовський народився 23 січня 1946-го в Москві, в родині єврейського інженера-будівельника Абрама Марковича Березовського і Ганни Олександрівни Гельман. Борис завжди

підкреслював своє єврейське походження, хоча по єврейським законам таким не був, тому що його бабуся по лінії матері не була єврейкою.

Березовський вивчав прикладну математику. Після захисту дисертації під назвою «Розробка теоретичних основ алгоритмізації прийняття передпроектних рішень і їх застосування’ він отримав докторську ступінь у 1983-м. Своє нечуване стан Борис сколотив в Росії в 1990-х, коли в країні проводилась приватизація державного майна. Він отримував прибуток, отримуючи контроль над різними активами, в тому числі над головним російським телеканалом ОРТ.

Журнал «Forbes’ оцінив стан Березовського 1997-го до 3 млрд. дол. На піку політичної могутності Березовський виявився в більш пізні роки правління Б. Єльцина, коли був заступником секретаря Ради безпеки. Стверджується, що олігарх був другом впливовою дочки Єльцина і взагалі був вхожий в сім’ю. Згідно з інформацією одного колишнього кремлівського чиновника, Єльцин сильно не любив Березовського.

Березовський допоміг заснувати політичну партію ‘Єдність’. Зі слів самого бізнесмена, саме з його подачі Путін отримав посаду

ність директора ФСБ і прийшов до влади в 1999-м. Проте після виборів президента Росії в березні 2000-го Березовський перейшов в опозицію і пішов з Думи. Коли Борис залишився в Британії, всі його телевізійні активи відійшли до російського уряду. Крім того, він позбувся та інших російських холдингів.

Американський журналіст Пол Хлєбніков випустив у 2000-му книгу «Хрещений Батько Кремля, або історія розграбування Росії’, де провів своє розслідування того, як складалася кар’єра Березовського. Крім іншого, Хлєбников писав, що на шляху Березовського до багатства руйнувалися цілі компанії і загадковим чином гинули люди. У 2004-му журналіста розстріляли з пістолета-кулемета; вбивці не були знайдені. Березовський запропонував три версії того, що сталося, ні в одній з яких не фігурував сам.

На території Британії Борис і його колеги, включаючи Ахмеда Закаєва, Олександра Литвиненка і Алекса Гольдфарба, стали відомі як ‘Лондонський коло’ російських вигнанців. Березовський публічно заявив, що зайнятий виконанням місії – поваленням Путіна ‘силовим шляхом або шляхом безкровної революції. У 2012-му олігарх розповів в Інтернеті про осно

користання ‘Руху Воскресіння’ і виклав свою програму встановлення конституційної монархії в Росії. У квітні 2012-го Березовський пообіцяв виплатити премію у розмірі 50 млн. руб. за арешт Путіна, а потім збільшив нагороду в десять разів. Крім того, Борис заявив, що за свою допомогу Путіну в 1999-2000 рр. готовий постати перед відкритим судом.

Ближче до смерті Березовського його фінансовий стан сильно похитнулося, багато в чому через програних судів. У 2012-му він безуспішно намагався остудити понад 3 млрд. фунтів стерлінгів у Романа Абрамовича. Березовський заявив, що через справила на нього тиску він продав акції ‘Сибнефть’ за заниженою ціною. Суд визнав Бориса ‘ненадійним свідком’, який вважає, що істина – мінлива і гнучка концепція, яку можна міняти, щоб задовольняти свої нагальні цілі. До кінця життя Березовський звільнив помічників, майже всіх охоронців і продав частину свого майна.

Борис Березовський помер 23 березня 2013-го, в замкненій зсередини ванній кімнаті в своєму будинку, в 40 км від Лондона. Неможливість достовірно встановити обставини його загибелі залишили відкритими версії про вбивство і самогубство.