Айгар Штокенбергс

Фотографія Айгар Штокенбергс (photo Aigar Shtokenbergs)

Aigar Shtokenbergs

  • День народження: 29.08.1963 року
  • Вік: 53 роки
  • Місце народження: Рига, Латвія
  • Громадянство: Латвія

Біографія

Співголова латвійської партії «Суспільство за іншу політику» з листопада 2007 року, колишній член Народної партії Латвії, в 2006 році був обраний депутатом Сейму. У 2006-2007 роках обіймав посаду міністра у справах регіонального розвитку та самоврядувань, а в 2006 році — міністра економіки. До цього з 2004 року був радником з економічних питань прем’єр-міністра Латвії Айгара Калвітіса.

Айгар Штокенбергс народився 29 серпня 1963 року в Ризі. У 1981 році закінчив ризьку школу №25 і вступив на юридичний факультет Латвійського університету, який закінчив у 1986 році.

Ще в 1985 році Штокенбергс почав працювати старшим слідчим в Ризькій районній прокуратурі. З 1988 по 1990 рік Штокенбергс був помічником голови колгоспу (пізніше — агрофірми) «Тервете» а потім повернувся до юридичної практики, ставши суддею в міському суді Юрмали. У 1993 році він деякий час працював заступником генерального директора Державної земельної служби Латвії після чого до 2001 року очолював проект Світового банку та Євросоюзу щодо розвитку сільського господарства та сільських регіонів у республіці, співпрацював з латвійським міністерством сільського господарства. Крім того, Штокенбергс продовжив здобувати освіту: у 1999 році він закінчив Латвійський банківський коледж, де вивчав бізнес-адміністрування, а в 2001 — Вищу банківську школу Латвії зі спеціальністю економіста.

Політичну кар’єру Штокенбергс розпочав у 1994 році, коли намагався балотуватися в юрмальському міську думу за списком партії «Добробут». У 1998 році Штокенбергс став одним з творців Народної партії, в 2001 році намагався балотуватися від неї в Ризьку міську думу, але знову не був обраний.

У 2001 році Штокенбергс став присяжним адвокатом в адвокатському бюро «Бригис, Чапкевич і партнери». У листопаді 2004 року він брав участь в конкурсі на посаду керівника проекту створення Латвійської національної бібліотеки, проте обраний на цей пост не був. Згодом Штокенбергс зайняв посаду радника з економічних питань прем’єр-міністра Латвії, члена Народної партії Айгара Калвітіса. У вересні 2005 року Штокенбергс був прийнятий у члени ради директорів «Латвенерго», а пізніше став заступником голови ради компанії.

У квітні 2006 року Штокенбергс був затверджений Сеймом Латвії на посаді міністра економіки. На виборах до Сейму в жовтні 2006 року Народна партія здобула перемогу, отримавши більшість місць у Сеймі, Штокенбергс був обраний депутатом, але свій мандат тимчасово віддав іншому «народнику» — Зиедонису Рубезису.

Після виборів в Латвії було сформовано новий уряд: в листопаді 2006 року Штокенбергс був призначений міністром у справах регіонального розвитку та самоврядувань. На цій посаді він став автором плану інвестицій в регіони Латвії, який передбачав розвиток в країні сільського господарства і сучасних технологій, а також можливість запрошення на роботу іноземних фахівців. В одному зі своїх інтерв’ю Штокенбергс заявляв, що в 2009 році в Латвії скоротиться інфляція і висловив надію на те, що в країні протягом 10 років зростання економіки становитиме 6-7 відсотків.

Навесні 2007 року Штокенбергса вважали вірогідним кандидатом у президенти від Народної партії, його кандидатуру також підтримувало громадський рух «Селянський сейм». Однак потім відносини Штокенбергса і Калвітіса погіршилися. Міністр відмовився підтримувати Валдіс Затлерса, якого Сейм обрав президентом країни а восени 2007 року Штокенбергс виступив проти ініціативи Калвітіса про звільнення з посади голови Бюро по запобіганню та боротьбі з корупцією Олексія Лоскутова: за чутками, Лоскутов знайшов докази незаконного фінансування партії з правлячої коаліції. Незгоду з процедурою відставки Лоскутова і антипартійну діяльність стали офіційною причиною виключення Штокенбергса з Народної партії і зміщення його з посади міністра у жовтні 2007 року. Сам Штокенбергс стверджував, що був позбавлений міністерства з-за конфлікту з колишнім прем’єр-міністром Латвії, впливовим членом Народної партії Андрісом Шкеле, який, зокрема, контролював ринок переробки відходів у Ризі. За словами Штокенбергса, Народна партія перетворилася на бізнес-клуб інтересів Шкеле.

У відповідь на своє виключення з партії і зняття з посади міністра в листопаді 2007 року Штокенбергс зажадав відставки правоцентристського уряду Калвітіса і оголосив про те, що готується до створення нової політичного руху, в яке повинні були увійти «технократи»: представники партії «Новий час», «зелені» та члени Народної партії, незадоволені політикою партійного керівництва. Вже в листопаді Штокенбергсом і колишнім главою МЗС Латвії Артіс Пабриксом була створена нова політична партія «Суспільство за іншу політику».

Після відставки Штокенбергс зберіг свій мандат в Сеймі, залишившись незалежним депутатом, засідав в юридичній комісії парламенту.

На посаді співголови «Суспільства за іншу політику» Штокенбергс критикував економічну політику, що проводиться прем’єр-міністром Іваром Годманісом, зокрема, заходи з подолання економічної кризи в Латвії і закликав до дострокового розпуску Сейму. Політичну платформу своєї партії Штокенбергс називав соціально-орієнтованої і навіть лівою, але визнавав, що ця «лівизна» потрібна для вирівнювання курсу політики латвійського держави. Крім того, він заявляв, що хоче повернути Вайри Віке-Фрейберги на пост президента Латвії.

«Суспільство за іншу політику» було одним з організаторів мітингу біля Сейму 13 січня 2009 року, закінчився масовими заворушеннями. Сам Штокенбергс заявив, що він і його партія не мають до них ніякого відношення, і заворушення були влаштовані провокаторами.

Згідно з опублікованими в 2007 році відомостями про доходи, Штокенбергс був одним з небагатьох мільйонерів серед політиків Латвії. За даними на 2009 рік, основну частину його капіталу становила нерухомість, девелоперські проекти і земельні ділянки, а також банківські вклади на суму понад 700 тисяч латів. Крім того, у відомостях про доходи Штокенбергс вказував, що належала йому колекцію живопису вартістю 120 тисяч латів.

Штокенбергс проживає в Юрмалі з дружиною, у нього дві дочки які навчаються за кордоном.