Юрій Кублановський

Фотографія Юрій Кублановський (photo Yuriy Kublanovskiy)

Yuriy Kublanovskiy

  • День народження: 30.04.1947 року
  • Вік: 69 років
  • Місце народження: Рибінськ, Росія
  • Громадянство: Росія

Біографія

У 1964-му Кублановський вступив на історичний факультет МДУ, спеціалізувався в мистецтвознавстві. Вже в ті роки молодий поет захопився ‘самвидавом’, взяв у своїй творчості протилежний існуючої радянській літературі курс і об’єднався з іншими прогресивно налаштованими молодими авторами.

Юрій Михайлович Кублановський народився в 1947 році в Рибінську, Ярославська область, Росія, у творчій родині актора і викладачки літератури. Був він онуком розстріляного в 30-ті роки священика; в дитинстві Юрія хрестили, хоча його батьки вступили в комуністичну партію.

З самого дитинства Юрій тяжів до малювання, займався в художній студії, а з 10 років почав писати вірші. Його починання схвалив Андрій Вознесенський, якому в 1962-му році Кублановський показав свою творчість.

У 1964-му Кублановський вступив на історичний факультет МДУ, спеціалізувався в мистецтвознавстві. Вже в ті роки молодий поет захопився ‘самвидавом’, взяв у своїй творчості протилежний існуючої радянській літературі курс і об’єднався з іншими прогресив

але налаштованими молодими авторами. Так, разом з Леонідом Губановим і Володимиром Алейниковим Кублановський став засновником літературного об’єднання ‘ЗМІГ’ — ‘Сміливість, Думка, Образ, Глибина’. Яких-небудь особливих політичних і цивільних завдань молоді люди собі не ставили, однак для 17-18-річних літераторів це було першим протестом (нехай і не надто явним) проти сформованого в тоталітарній системі літературної механізму. ‘ЗМІГ» швидко розпався, але поети залишилися в дружніх відносинах назавжди.

У середині 60-х Кублановський познайомився з Йосипом Бродським, і це ще більше затвердив його в незгоді з літературним режимом. Перша публікація припала на 1970 рік – поет став одним з авторів збірника ‘День поезії’. Після закінчення університету

мистецтвознавець за фахом Кублановський поїхав водити екскурсії по музею на Соловках; жив він у келії в знаменитому Соловецькому монастирі, багато спілкувався з колишніми ув’язненими.

У 1975-му Кублановський потрапив у поле зору працівників Любянки, звернувшись з відкритим листом в «самвидаві’. Результатом громадського пориву стала неможливість працювати за професією. Йому довелося потрудитися грубником, двірником, сторожем, а крім того, що потрапив в опалу поет заробляв перекладами.

У 70-ті роки Юрій Кублановський публікувався у збірнику ‘Ленінські гори. Вірші поетів МДУ’, альманасі «Метрополь», а також в російськомовних виданнях Європи і Америки.

19 січня 1982 року Кублановскому було наказано покинути СРСР; у жовтні того ж року він виїхав з країни. Жив

у Парижі та Мюнхені, друкувався в емігрантських виданнях, працював на ‘Радіо Свобода’.

Наприкінці 80-х його вірші почали публікувати і в СРСР, а в 90-х Кублановський повернувся на батьківщину. Поет оселився в Передєлкіно, багато публікувався, вступив до спілки російських письменників. З 1995-го по 2000-й працював завідуючим відділом публіцистики в журналі ‘Новий світ’, після став завідувачем відділу поезії.

У 2003-му Юрій Кублановський став лауреатом премії Олександра Солженіцина, в 2006-му – лауреатом новоствореної ‘Нової пушкінської премії’. Серед оцінок творчості Кублановского – позитивні рецензії Йосипа Бродського, Олександра Солженіцина, Генріха Сапгира, Анатолія Наймана, Фазіля Іскандера.

Юрій Михайлович одружений на Наталії Поленовой, подружжя має двох дітей.