Ярослав Гжендович

Фотографія Ярослав Гжендович (photo Jaroslaw Grzedowicz)

Jaroslaw Grzedowicz

  • День народження: 03.05.1965 року
  • Вік: 51 рік
  • Громадянство: Польща

Біографія

Ярослав Гжендович – польський письменник-фантаст, журналіст, літературний критик, видавець і перекладач, один з найбільш яскравих представників польської фантастики «покоління 80-х».

Народився в 1965 році. У 17 років дебютував як автор фантастичних творів у 1982 році на сторінках тижневика «Odgłosy» з розповіддю «Azyl dla starych pilotów». В 1983 році було опубліковано його оповідання «Фортеця трьох криниць», який, за твердженням багатьох критиків, є першим польським розповіддю в жанрі фентезі. Вже в ньому намітився основний творчий метод починаючого письменника: органічний синтез двох жанрових напрямів наукової фантастики та фентезі, став надалі характерним для всієї польської фантастики в цілому.

У 1990 році разом з Анджеєм Ласки, Кшиштофом Соколовським, Даріушем Зенталаком і Рафалом Земкевичем заснував літературний журнал фантастики «Fenix», в якому очолив відділ польської прози, а в 1993 році став його головним редактором. За задумом засновників, журнал мав стати противагою і конкурентом «Fantastyka». Його молоді засновники хотіли писати фантастичну прозу, відмінну від представленої в «Fantastyka», про

риентированного на більш амбітне літературу. «Фенікс» ж звернувся до витоків фантастики, що представляють більш демократичне і популярний її напрямок. Саме в цьому журналі дебютували і понині пишуть і користуються популярністю Анджей Пилипик, Изабеллла Шульц, Ромуальд Павляк.

Ярослав ГжендовичВ 90-ті роки Гжендович працює в якості журналіста, веде регулярну науково-популярну колонку у «Gazecie Polskiej», а з 1999 року – ще і в журналі «Science Fiction: Fantasy i Horror», багато і часто переводить комікси, іноді – друкує нові фантастичні оповідання. Його розповідь «Klub absolutnej karty kredytowej» (1998) в 1999-му номінувався на премію «Elektrybałta», що вручається за кращий інтернет-твір, а після його публікації в 2002 році в антології «Wizje alternatywne-4» — став номінантом ще і самої престижної польської премії «SFinks».

Однак професійна письменницька кар’єра Гжендовича почалася в 2003 році з виходом в світ дебютного збірки оповідань «Księga jesiennych demonów», отримала захоплені відгуки читачів.

Надалі критики стали називати Гжендовича «збирачем нагород». У 2005 році письменник був, нарешті, удостоєний премії «SFinks» за оповідання «Buran wieje z tamtej strony». У тому ж 2005 році він вперше в історії польської фантастики став лауреатом двох премій їм. Януша А. Зайделя в двох номінаціях: за «Pan Lodowego Ogrodu: Tom 1» — як кращий роман і за «Wilcza zamieć» — як кращий розповідь року. У тому ж році його роман «Pan Lodowego Ogrodu: Tom 1» був визнаний кращим фантастичним романом року і за опитуваннями читачів, отримавши ще й премію «Nautilus», а сам Гжендович став ще й лауреатом премії любителів фантастики «Śląkfа» в категорії «Письменник року».

У наступному, 2006 році, «Pan Lodowego Ogrodu: Tom 1» як кращий роман року була удостоєна і премії «SFinks». Друга книга роману зробив Ярослава одним з найпопулярніших письменників — фантастів Польщі. Третій том приніс автору в 2009 році ще одну премію «SFinks» і «Nautilus». Світ роману йде корінням в поетику древнеисландской «Старшої Едди». Трилогія вдало поєднує в собі елементи наукової фантастики і фентезі, а її дія розгортається на далекій планеті, що стоїть на нижчому рівні розвитку, ніж Земля.

Значна частина творів Гжендовича може бути класифікована як horror. Це стосується, насамперед, його роману «Popiół i kurz. Opowieść ze świata Pomiędzy» (премія Януша А. Зайделя 2006 року), а також деяких оповідань.

На думку критиків, на сьогоднішній день в літературному плані, по стилю і мови, з творами Гжендовича в польській фантастиці можуть конкурувати тільки твори Анджея Сапковського, а його розповідь-антиутопія «Przespać piekło» (1991) включений в список 100 кращих польських фантастичних оповідань.

Одружений відомої польської письменниці — фантаста Майї Лідії Коссаковской-Гжендович.