Віолет Кадзуе Де Кристофоро

Фотографія Віолет Кадзуе Де Кристофоро (photo Violet Kazue De Cristoforo)

Violet Kazue De Cristoforo

  • День народження: 03.10.1917 року
  • Вік: 90 років
  • Місце народження: Ниноле, Гаваї, США
  • Дата смерті: 03.10.2007 року
  • Громадянство: Японія
  • Оригінальне ім’я: Кадзуе Ямане
  • Original name: Kazue Yamane

Біографія

Кадзуе стала редактором 200-сторінкового збірки під назвою ‘May Sky: There Is Always Tomorrow’ (прим. ‘Травневе небо: Завтрашній день настає завжди’. У ньому зібрані хайку багатьох поетів-аматорів, які не перестали писати, будучи примусово затриманими під час війни. Хайку написані простою мовою – про людського болю і надії – і чіпають до глибини душі.

У своїх хайку Кадзуе відображає час, коли вона і її сім’я перебували під вартою в таборах для інтернованих японців під час Другої світової війни. Вона написала понад десятка книг віршів за своє життя. Одним з найбільш відомих творів стала робота ‘Poetic Reflections of the Tule Lake Internment Camp, 1944’ (прим. ‘Поетичні роздуми в таборі для інтернованих в Тулі Лейк, 1944’).

Віолет Кадзуе де Кристофоро, при народженні Кадзуе Ямане (Kazue Yamane), з’явилася на світ 3 вересня 1917 року в Ниноле, Гаваї (Ninole, Hawaii). Вона виросла у Фресно, штат Каліфорнія (Fresno, California), і японському місті Хіросіма (Hiroshima, Japan). Незабаром після закінчення школи в США Кадзуе вийшла заміж за Шигеру Мацуду (Shigeru Matsuda).

У них було двоє маленьких дітей. Кадзуе б

ла вагітна своїм третьою дитиною, коли її родину відправили в американський табір для інтернованих поблизу Фресно. Там вона народила третю дитину – на імпровізованому столі, зробленому на швидку руку з ящиків з апельсинами. Її силою відірвали від чоловіка, і так Кадзуе і Шигеру опинилися в різних центрах для інтернованих. Частину Другої світової поетеса провела, мотаючись між двох таборів – в Джероме, штат Арканзас (Jerome, Arkansas), і Тьюл-Лейк, штат Каліфорнія (Tule Lake, California). Вони і її діти, нарешті, були звільнені з-під варти в кінці війни.

Час, проведений у неволі, залишило незгладимий слід на роботах Кадзуе. Багато з її оригінальних хайку, написаних в таборах, були втрачені або знищені. Тим не менш, її пізні роботи і збереглися листи вполной мірою відображають спустошення і відчай, які відчувала Кадзуе в немилості.

Вона і її діти були депортовані в Японії в 1946-м. Її чоловік також повернувся в Японію, про що Кадзуе спочатку не знала. З часом вона з’ясувала, що Шигеру одружився на японській жінці. Крім того, під час непростого життя в Японії Кадзуе своїми очима бачила, які руйнування принесли з собою скинуті американцями атомні бомби, і як це відобразилося на японських громадян.

Кадзуе познайомилася зі своїм другим чоловіком в Японії. Ним виявився Уілфред Р. де Кристофоро (Wilfred H. de Cristoforo), офіцер армії Сполучених Штатів. Вона ухала з ним у США, де влаштувалася в Монтереї, штат Каліфорнія (Monterey, Cal.). Крім письменницької діяльності, Кадзуе працювала в медіахолдингу ‘The McGraw-Hill Companies’. Її шлюб тривав до самої смерті Уилфреда в 1998-м.

За кілька тижнів до своєї смерті Кадзуе отримала від Національного фонду мистецтв у Вашингтоні (Washington, D. C.) вищу нагороду, ‘National Heritage Fellowship’, за культурні досягнення, здобуті її письменницькою працею. Кадзуе померла від ускладнень, викликаних інсультом, 3 жовтня 2007-го. Їй було 90 років. Після себе Кадзуе залишила двох доньок, сина та двох онуків.

Кадзуе була головною заступницею американців японського походження, які пережили страхіття таборів для інтернованих. Її роботи, поряд із внеском інших активістів, в кінцевому підсумку вплинули на те, що уряд Сполучених Штатів виплатило компенсацію і принесло офіційні вибачення 120 тис. японським американцям, які постраждали під час Другої світової.