Вадим Собко

Фотографія Вадим Собко (photo Vadim Sobko)

Vadim Sobko

  • День народження: 18.05.1912 року
  • Вік: 69 років
  • Місце народження: Москва, Росія
  • Рік смерті: 1981
  • Громадянство: Україна

Біографія

Лауреат Сталінської премії третього ступеня (1951). Член ВКП(б) з 1940 року.

В. Н. Собко народився 5 (18) травня 1912 року в Москві в сім’ї військовослужбовця. У 1930 році закінчив профшколу. У 1930-1934 роках працював слюсарем на ХТЗ. У 1934-1939 роках навчався на філологічному факультеті Київського університету.

Перші твори Собко були опубліковані в 1930 році. За цей час опублікував близько 30 книг своїх творів. Серед них «Кров України», «Кавказ», «Вогонь Сталінграда», «Далекий фронт», «Шлях до зірок»

Популярність письменникові принесла трилогія «Зоряні крила» (1937-1950). З червня 1941 р. служив у Червоній армії під час Великої Вітчизняної війни брав участь у бойових діях, співпрацював у фронтових газетах «Захисник Батьківщини» (9 армія) і «Радянський боєць» (5-а ударна армія). При взятті Берліна був важко поранений. У 1946-1947 роках знову працював у редакції армійської газети. У 1947-1950 роках був начальником відділу культури газети «Радянське слово» за Радянської військової адміністрації в Берліні, після чого демобілізувався у званні підполковника.

Основні теми творчості — події війни і життя радянських людей повоєнного часу. Протзведения характеризуються морально-етичною проблематикою, динамічним сюжетом і гострою інтригою.

В. Н. Собко помер в 1981 році. Похований у Києві на Байковому кладовищі.

Визнання і нагороди

1951 — Сталінська премія третього ступеня — за роман «Запорука миру» (1950)

1975 — Державна премія УРСР імені Т. Г. Шевченка, за роман «Лихобор».

два орден Червоного Прапора

орден Червоної Зірки

орден Вітчизняної війни I ступеня

ще три ордени і медалі.