Томас Кемпбелл

Фотографія Томас Кемпбелл (photo Thomas Kempbell)

Thomas Kempbell

  • День народження: 27.07.1777 року
  • Вік: 66 років
  • Місце народження: Глазго, Великобританія
  • Дата смерті: 15.06.1844 року
  • Громадянство: Великобританія

Біографія

Шотландський поет, найбільше відомий своїми сентиментальними творами про справи і долях людських; був одним з ініціаторів проекту, що призвів до створення Лондонського Університету (University of London).

Народився Томас в Глазго (Glasgow), в сім’ї Алекзандера Кемпбелла (Alexander Campbell), представника роду кирнанских Кемпбеллів (Campbells of Kirnan). Батько Томаса працював у торговельній фірмі; на жаль, після американської революції він втратив практично все своє майно.

Томас закінчив школу в Глазго і поступив в місцевий університет; вже будучи студентом він демонстрував неабиякі поетичні здібності – і навіть вигравав призи за знання античної літератури і мистецтва та навички віршування. У вільний час Кемпбелл підробляв в якості викладача.

У травні 1797-го Томас відправився в Единбург (Edinburgh), щоб прослухати там курс лекцій по праву. На життя Кемпбелл заробляв собі все тим же викладанням та написанням віршів; публікувати роботи йому допомагав Роберт Андерсон (Robert Anderson), редактор ‘British Poets’.

В 1799-му Томас зумів опублікувати свої ‘Радості надії’ (‘The Pleasures of Hope’); твір це стосувалося низки актуальних тем – Французької революції, поділу Польщі і гноблення чорношкірих. Успіх ‘Радощів’ був просто неймовірним.

У червні 1800-го Томас поїхав за кордон – без якоїсь певної мети; поспілкувавшись в Гамбурзі (Hamburg) з Готтліб Фрідріхом Клопштоком (Gottlieb Friedrich Klopstock), поет попрямував у Регенсбург (Regensburg) – де і був заарештований французами. Втікши від своїх переслідувачів, Кемпбелл зник у стінах шотландського монастиря. Назвати цю поїздку абсолютно марною не можна – саме під час подорожі по Німеччині Томас написав частину найвідоміших своїх віршів. Зиму поет провів у Альтоне (Altona); там він зустрівся з ірландцем Ентоні МакКенном (Anthony McCann), чия історія пізніше лягла в основу ‘Вигнання Ерін’ (‘The Exile of Erin’).

Приблизно в цей час Кемпбелл почав подумувати про створення епічного твору про Единбурзі; назвати його поет збирався ‘Королева Півночі’ (‘The Queen of the North’). Почалася англо-данська війна змусила Томаса повернутися додому; там він познайомився з Гілбертом Мінто (Gilbert Elliot-Murray-Kynynmound, 1st Earl of Minto) і отримав посаду особистого графського секретаря.

У 1803-му Кемпбелл одружився на своїй кузині Матильди Сінклер (Matilda Sinclair) і осів у Лондоні (London). У той час Томаса досить тепло приймали серед вігів; на жаль, особливих практичних переваг ця дружба йому не обіцяла – лише в 1806-му Кемпбелл почав отримувати від уряду пенсію в 200 фунтів на рік. На життя Томас заробляв літературою і, іноді, журналістикою.

У 1812-му Кемпбелл прочитав у Королівському інституті Лондона (Royal Institution of London) серію лекцій про поезії; після цього сам Вальтер Скотт (Walter Scott) запросив його очолити кафедру літератури в Единбурзькому Університеті (Edinburgh University). Паралельно з викладанням Томас продовжував активно співпрацювати з суспільством британських поетів і публікувати нові твори – самого різного рівня успішності.

Кемпбелл зіграв чималу роль у створенні Лондонського Університету; так, йому доручили побувати в Берліні (Berlin) і як слід вивчити німецьку систему освіти. Томас блискуче впорався з поставленим завданням і дав лорду Бругэму (Lord Brougham) ряд дуже корисних порад. У період з 1826-го по 1829-й Томас займав посаду ректора Університету Глазго.

У 1828-му померла дружина Кемпбелла; поступово почало погіршуватися і його власне здоров’я. Томас відійшов від громадського життя і помер 15-го червня 1844-го, 66 років від роду.