Соломія Неріс

Фотографія Соломія Неріс (photo Salomea Neris)

Salomea Neris

  • День народження: 17.11.1904 року
  • Вік: 40 років
  • Місце народження: дер. Киршяй, нині Вилкавишкского району, Литва
  • Дата смерті: 07.07.1945 року
  • Громадянство: Литва

Біографія

Рання лірика Неріс пройнята радістю життя, світлим романтичним світовідчуттям і поряд з цим позначена впливом символізму. Але чим далі, тим сильніше звучить в її поезії протест. В її ліриці намітився перехід від романтичного символізму до реалізму.

Неріс (псевдонім; справжнє прізвище Бачинскайте-Бучене) Соломія [4(17).11.1904, дер. Киршяй, нині Вилкавишкского району, — 7.7.1945, Москва], литовська поетеса, народний поет Литовської РСР (звання присвоєно посмертно у 1954). Народилася в селянській сім’ї.

В 1928 році закінчила Каунаський університет. Вчителювала. Друкувалася з 1923. Перші збірки віршів — «Рано-вранці» (1927), «Сліди на піску» (1931).

Рання лірика Неріс пройнята радістю життя, світлим романтичним світовідчуттям і поряд з цим позначена впливом символізму. Але чим далі, тим сильніше звучить в її поезії протест. В її ліриці намітився перехід від романтичного символізму до реалізму.

У 1931 році вона порвала з буржуазними літературними угрупованнями і долучилася до антифашистським письменників, що об’єдналися навколо журналу «Трячас фронтас» («Третій фронт»). У 1931-34 її вірші з’являються в нелегальній коммунистическойпечати. У збірках «За ломающемуся льоду» (1935) і «Демядисом зацвету» (1938) Неріс засуджує соціальну несправедливість. У 1940 опублікувала створену за народними мотивами поему «Егле — королева вужів».

Після відновлення в 1940 Радянської влади в Литві Неріс обрано членом повноважної комісії Народного сейму Литовської республіки: в 1941 — депутатом Верховної Ради СРСР. У роки Великої Вітчизняної війни 1941-45 поетеса була в евакуації, опублікувала збірки «Воспевай, серце, життя!» (1943) і в перекладі російською мовою — «Крізь посвист куль» (1943).

В 1945 році вийшла збірка «Соловей не може не співати». Опублікований посмертно в 1946 в перекладі на російську мову збірка «Мій край» удостоєний Державної премії СРСР (1947). Неріс перекладала твори А. С. Пушкіна, Тургенєва І. З., М. Гіркого, С. Я. Маршака, Л. А. Ахматової та ін Нагороджена орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня.