Софія Сегюр

Фотографія Софія Сегюр (photo Countess of Segur)

Countess of Segur

  • День народження: 01.08.1799 року
  • Вік: 74 року
  • Місце народження: Санкт-Петербург, Франція
  • Дата смерті: 09.02.1874 року
  • Громадянство: Франція
  • Оригінальне ім’я: Софія Ростопчин
  • Original name: Sofiya Rostopchina

Біографія

Французька письменниця російського походження. Найбільше відома книгою ‘Сонины прокази’ (‘Les Malheurs de Sophie’).

Родина Софії родом з Монголії; її батько, граф Федір Васильович Ростопчина, був генерал-лейтенантом і займав пост міністра закордонних справ.

Юні роки Софії пройшли в маєток Воронове – після приходу до влади Олександра I граф Ростопчина, один з головних павловських фаворитів, вважав за краще піти у відставку. Крім іншого, це дало Федору Васильовичу можливість приділити більше уваги вихованню дочки. Слід зазначити, що дитинство юної графині зовсім не було звичним для дворянських дітей того часу зніженою і розслабленим існуванням – Ростопчина щиро вірив в ефективність спартанських підходів. Вже в три роки дівчинка відрізнялася досить значною самостійністю.

У 1812-му саме Федір Ростопчина був губернатором Москви під час вторгнення армії Наполеона (Napoleon I). Наразі точно невідомо, як саме почалися московські пожежі;багато істориків, однак, схильні вважати, що місто було підпалено росіянами, за наказом графа Ростопчин (і проти волі цілого ряду багатих городян), бажав змусити Наполеона тікати з міста в страху.

У 1814-му Ростопчины були змушені залишити Росію – жителі Москви пригадали графу знищення Москви, і Федір Васильович був фактично змушений відправитися в полудобровольное вигнання. Деякий час сім’я графа провела у Варшаві (Warsaw), потім – у Німеччині (Germany), а після цього – в Італії (Italy). Остаточно влаштувалися Ростопчины у Франції (France), як раз переживала епоху бурбонської реставрації. Граф Ростопчина відкрив у Парижі (Paris) салон; Софія і її мати перейшли у римо-католицьку віру.

Саме в салоні свого батька Софія познайомилася з Еженом Анрі Раймоном, графом де Сегюр (Eugène Henri Raymond, comte de Ségur); 13-го липня 1819-го вони побралися.

На весілля батько подарував молодятам маєток в Нормандії (Normandy). Затишний будинок сильно нагадував Софії маєтку, де вона провела свої дитячі роки. Ростопчин покладала на батьківський подарунок великі надії, на жаль, стати затишним сімейним гніздечком йому повною мірою не вдалося. Шлюб виявився вкрай невдалим – чоловік Ростопчиной дістався вітряний і не особливо багатий; тим не менш, в ході досить нерегулярних відвідувань сімейного маєтку де Сегюр встиг стати батьком вісьмох дітей – у тому числі, Анатоля де Сегюра (Anatol de Segur), майбутнього батька відомого французького історика П’єра де Сегюра (Pierre de Ségur). Свою дружину Ежен де Сегюр жартома називав ‘матінка Жигонь’ (‘Mother Gigogne’) – на честь популярної театральній героїні, жінки міцної статури, постійно оточений цілою групою дітей.

Писати Софія Ростопчин початку досить пізно – перша її повість була опублікована в 58 років. Під псевдонімом ‘графиня де Сегюр’ Софія випустила цілу серію книг; багато її творіння і донині вважаються класикою французької дитячої літератури. Від справ вона практично вийшла, сконцентрувавшись на письменницької діяльності – і досягла чималих успіхів, випустивши близько двох десятків успішних творів. На батьківщині творіння графині де Сегюр були не настільки відомі – фактично, на російську мову книги перекладалися досить мляво; в 1864-му в Росії вийшли ‘Записки осла’ (‘Mémoires d’un âne’) і ‘Пригоди Софійки’ (‘Les malheurs de Sophie’), а в 1869-му – ‘Сонины прокази’.

Померла Софія Федорівна 18-го лютого 1874-го; на момент смерті їй було 74 роки. Поховали Ростопчину в Бретані, департамент Морбиан (Morbihan, Brettany).