Сиаманто (Атом Ярджанян)

Фотографія Сиаманто (Атом Ярджанян) (photo Siamanto (Atom Yardzhanyan))

Siamanto (Atom Yardzhanyan)

  • День народження: 01.01.1878 року
  • Вік: 37 років
  • Місце народження: Акн, Туреччина
  • Рік смерті: 1915
  • Громадянство: Туреччина

Біографія

Одного разу молодий Сиаманто, говорячи про призначення поета, сказав, що єдина мета художника бачити і любити прекрасне.

Але йому судилося стати поетом геноциду, де спресовані голоси призову і жаху, відчаю і тривоги, де немає місця навіть мрійливої сумною посмішкою…

У 1878 році у місті Акн, що знаходиться на правому березі Євфрату, в освіченій купецькій сім’ї народився майбутній поет. Тут він закінчив початкову школу, а продовжив освіту, за наполяганням сім’ї, в Константинополі.

В 1894 — 1896 роках турецький султан Абдул Гамід II вчинив у Константинополі і Сасуне різанину вірмен. Передбачаючи ці події, друзі батька порадили вивезти зовсім ще юного Атома з тодішньої столиці Туреччини. Так майбутній поет вперше опинився у вимушеній еміграції. Він майже рік прожив в Єгипті, куди незліченними натовпами стікалися втікачі.

Сиаманто отримав чудову освіту, з 1897 вчився у Женеві, Сорбонні (Париж), багато їздив по країнах Західної Європи. Саме в Женеві в 1901 році вийшов перший збірник віршів Сиаманто «Героїчне», де вперше в вірменської поезії піднята до вершин високої літератури тема Геноциду.

Ніжний ліризм поета, його пристрасний, неповторний характер надають його поезії особливої чарівності. Без цих якостей вірші сприймалися б як холодні гасла-заклики. І не дивно, що літературна громадськість Європи високо оцінила творчість вірменського поета, висунувши за кілька місяців до його загибелі на Нобелівську премію.

Де б не був поет, а він побував, крім країн Західної Європи, в США (до речі, в 1910 році в Бостоні вийшов том його збірки поезій), на Кавказі (в Тифлісі в 1913 році вийшла окремою книжкою поема «Святий Месроп»), він високо ніс честь і гідність свого волелюбного народу. Остання поїздка Сиаманто була в Східну Вірменію. Це відбулося в 1913 — 1914 роках. Свою поїздку поет завершив в Стамбулі, не підозрюючи, що це місто длянего стане Голгофою. У розквіті творчих і життєвих сил, поряд з кращими представниками інтелігенції — Комитасом, Д. Варужаном, Рубеном Севаком, Р. Зограбом, Еруханом, Келекяном і багатьма іншими, був заарештований, а через кілька місяців по-звірячому вбитий і Сиаманто.

Одного разу молодий Сиаманто, говорячи про призначення поета, сказав, що єдина мета художника бачити і любити прекрасне.

Але йому судилося стати поетом геноциду, де спресовані голоси призову і жаху, відчаю і тривоги, де немає місця навіть мрійливої сумною посмішкою…