Сабін Бэринг-Гулд

Фотографія Сабін Бэринг-Гулд (photo Sabine Baring-Gould)

Sabine Baring-Gould

  • День народження: 28.01.1834 року
  • Вік: 89 років
  • Місце народження: Сент-Сидвелл, Ексетер, Великобританія
  • Дата смерті: 02.01.1924 року
  • Громадянство: Великобританія

Біографія

Англійська антиквар, письменник, вчений і агиограф. В його бібліографію входить понад 1240 публікацій – і список продовжує поповнюватися. Найбільше Бэринг-Гулд запам’ятався своїми гімнами, начебто ‘Onward, Christian Soldiers’ і ‘Now the Day Is Over’.

Народився Сабін Бэринг-Гулд в Сент-Сидвелле, Ексетер (St Sidwell, Exeter); він був старшим сином Едварда Бэринг-Гулда (Edward Baring-Gould) і його першої дружини Софії-Шарлотти (Sophia Charlotte née Bond). Назвали хлопчика на честь дядька, відомого мандрівника і полярника Едварда Сабіна (Edward Sabine).

Сім’я Бэринг-Гулд багато переїжджала, так що вчився Сабін переважно у приватних педагогів; у звичайних школах він провів в загальній складності два роки. Частково на постійні переїзди вплинуло слабке здоров’я Сабіна – з юних років його переслідували бронхіальні захворювання.

У 1852-му Бэринг-Гулд вступив до Кембриджа (Cambridge University); вже в 1857-му він отримав ступінь бакалавра, а в 1860-му – магістра.

В 1864-му Сабін став помічником пароха в Хорбері-Бридж, Йоркшир (Horbury Bridge, Yorkshire); саме в якості св

ященника він познайомився з Грейс Тейлор (Grace Taylor), 16-річною дочкою заводського робітника. Вікарій парафії допоміг Сабіну, відправивши Грейс на два роки у Йорк (York); там дівчина змогла навчитися манерам, гідним представниці середнього класу.

У 1868-му Грейс і Сабін повінчалися; разом вони прожили 48 років, встигнувши при цьому завести 15 дітей (з яких лише один не дожив до дорослих років). У 1916-му Тейлор померла; на надгробку її Сабін звелів вигравіювати латинське ‘Dimidium Animae Meae’ – ‘Половина моєї душі’.

У 1871-му Бэринг-Гулд перебрався в Ест-Мерсі, Ессекс (East Mersea in Essex); там йому дали посаду парафіяльного священика. Прожив в Ессексі Бэринг-Гулд 10 років. У 1880-му Бэринг-Гулд отримав у спадок 12 квадратних кілометрів сімейних володінь в Лью-Тренчарде, Девон (Lew Trenchard, Devon). Довгий час Бэринг-Гулд виступав відразу і як землевласника, і в якості священика; крім іншого, він відновив місцеву церкву.

Одним з найважливіших досягнень Бэринг-Гулда по праву вважається зібрана ним колекція народних пісень. Збирав свою колекцію він з допомогою жителів Девона і Корнуолла (Cornwall); перший збірник вибраних експонатів його колекції, ‘Songs and Ballads of the West», був опублікований в 1889-му – і став першим подібним збіркою на масовому ринку. Редактором збірки виступив Генрі Флітвуд Шеппард (Henry Fleetwood Sheppard). З його ж допомогою Бэринг-Гулд і випустив другий збірник, ‘A Garland of Country Songs’, у 1895-м.

У 1905-му був в черговий раз перевидано перший збірник; до того часу Шеппард вже помер, так що редактора Бэринг-Гулд знайшов нового – ним став Сесіл Шарп (Cecil Sharp). Разом з Шарпом Бэринг-Гулд

випустив в 1907-му збірник ‘English Folk Songs for Schools’ – став настільною книгою для англійських школярів на наступні 60 років.

Багатьом Бэринг-Гулд запам’ятався як письменник; його праці належить 16-томний збірник ‘Житія святих’ (‘The Lives of the Saints’), серія історій про привидів і абсолютно унікальний на ті часи аналіз фольклорних творів — ‘The Book of Were-Wolves’ (‘Книга Перевертнів’). Остання праця користується певною популярністю і по сей день; у свій час він вважався одним з найбільш точних праць про проблеми лікантроп. Не менший інтерес донині викликає його ж двотомник ‘Curious Myths of the Middle Ages’ – про це працю в свій час з повагою відгукувався сам Говард Філліпс Лавкрафт (Howard Phillips Lovecraft).

Помер Бэринг-Гулд 2-го січня 1924-го; поховали його поруч з його дружиною.