Рут Правер Джабвала

Фотографія Рут Правер Джабвала (photo Ruth Prawer Jhabvala)

Ruth Prawer Jhabvala

  • День народження: 07.05.1927 року
  • Вік: 85 років
  • Місце народження: Кельн, Німеччина
  • Дата смерті: 03.04.2013 року
  • Громадянство: Великобританія

Біографія

Британська письменниця, романістка, автор коротких розповідей і кінодраматург, отримала американське громадянство. Лауреат літературної премії ‘Букер’ (Booker prize). Дворазова володарка премії американської Кіноакадемії (Academy Award) у номінації «Кращий кіносценарій’. Командор Ордена Британської імперії (CBE). Відомою її зробила довгу співпрацю з ‘Merchant Ivory Productions’ — режисером Джеймсом Айворі (James Ivory) і продюсером Ісмаїлом Мерчантом (Ismail Merchant). Їх спільні фільми завоювали шість «Оскарів» (Oscar Awards).

Єврейська дівчинка Рут Правер народилася 7 травня 1927 року в Кельні, Німеччина (Cologne, Germany). Її батько Маркус Правер (Marcus Prawer) був польським юристом, а мати, Елеонора (Eleanora Prawer) — дочкою кантора найбільшої кельнської синагоги. Ховаючись від нацистів, сім’я в 1939 році емігрувала до Великобританії (Britain). Її старший брат Зіґберт (Siegbert Prawer) став почесним професором німецької мови в Оксфордському Університеті (University of Oxford), фахівцем з творчості Гейне (Генріх Heine) до фільмів жахів. Під час Другої світової війни Рут жила в Лондоні (London), потрапляла під бомбардування і оволоділа англійською мовою так само добре, як і німецьким. У 1948 році Рут отримала британське громадянство – в цьому ж році батько дівчини покінчив з собою. У 1951-му вона закінчила коледж Королеви Марії (Queen Mary College) в Лондонському Університеті (University of London) зі ступенем магістра з англійської мови і вийшла заміж за Сайреса Джабвала (Cyrus H. Jhabvala), ін

дийского архітектора. Незабаром вони переїхали в Делі (Delhi, India), де у Рут і Сайреса народилися три дочки: Ава (Ava), Фіруза (Firoza) і Ренана (Renana). Їх діти в даний час живуть в Індії, Лос-Анджелесі (Los Angeles) і в Англії (England). У 1975 році Вона переїхала в Нью-Йорк (New York) і з тих пір ділила свій час між Індією і Сполученими штатами (United States). У 1986-му вона отримала американське громадянство.

Переїхавши в Індію, Рут Джабвала почала писати романи про свого нового життя. Так з’явилися книги ‘To Whom She Will’ (1955), ‘Природа пристрасті’ (Nature of Passion, 1956), ‘Есмонд в Індії’ (Esmond in India, 1957), ‘Господар’ (The Householder, 1960) і ‘Приготуйся до бою’ (Get Ready for the Battle, 1962). Її романи відрізняються чудовою мовою, а ранні комедії часто порівнюються з книгами Джейн Остен (Jane Austen) – так тонко Джабвала розглядає в них анатомію великої родини і шлюбу. До того ж, її книгам притаманний відмінний єврейський гумор. Зв

ь до двох десятків лондонських видавців, Рут всюди отримувала відмови, поки не натрапила на Джона Мюррея (John Murray), який на найближчі 40 років став її видавцем у Великобританії. Після того, як Вона обзавелася американським літературним агентом, її розповіді стали з’являтися в ‘New Yorker’.

Її бачення Індії відрізняється від настільки цінують нею нобелівського лауреата Видиадхара Сураджпрасада Найпола (Vidiadhar Surajprasad Naipaul) або британця Едварда Моргана Форстера (E. M. Forster). На відміну від Найпола, вона не була індіанкою за походженням і потрапила в Індію не за тим, щоб вийти за рамки самовдоволеного західного лібералізму як Форстер. Рут жила в Делі тому, що там жив її чоловік, і її цікавила не стільки Індія як така, скільки вона сама в Індії. У будь-якому випадку, важливо те, що їй вдалося перетворити її особистий досвід в мистецтво. Часто її розповіді розглядаються з точки зору невдахи. Деякі індійські критики вважають її книги втіленням застарілого

західного відношення до Індії.

У 1975 році Рут виграла Букерівську премію, найпрестижнішу літературну премію в країнах Співдружності, за роман ‘Спека і пил’ (Heat and Dust).

У 1963 році розпочалася співпраця кінодраматурга Рут Джабвала з режисером Джеймсом Айворі і продюсером Ісмаїлом Мерчантом — вона написала сценарій за своїм романом ‘Господар’, хоча до цього не мала справи з кинодраматургией. Результатом цього партнерства стали понад 20 фільмів, у тому числі ‘Пане Шекспір’ (Shakespeare Wallah, 1965), ‘Гуру’ (The Guru, 1969), ‘Автобіографія принцеси’ (Autobiography of a Princess, 1975), ‘Європейці’ (The Europeans, 1979), ‘Джейн Остен на Манхеттені (Jane Austen in Manhattan, 1980), ‘Спека і пил’ (Heat and Dust, 1983), ‘Кімната з видом’ (A Room with a View, 1985), ‘Говардс Енд’ (Howards End, 1991), ‘На кінець дня’ (The Remains of the Day, 1993), ‘Золота чаша’ (The Golden Bowl, 2000) і ‘Кінцевий пункт’ (The City of Your Final Destination, 2007).