Роберт Шеклі

Фотографія Роберт Шеклі (photo Robert Sheckley)

Robert Sheckley

  • День народження: 16.06.1928 року
  • Вік: 77 років
  • Місце народження: Бруклін, Нью-Йорк, США
  • Дата смерті: 09.12.2005 року
  • Громадянство: США

Біографія

Американський письменник, автор декількох романів, багатьох філософсько-сатиричних і фантастичних оповідань. Майстер іронічного гумористичного оповідання.

Народився в Брукліні (Нью-Йорк) і виріс в Нью-Джерсі. В дитинстві він був зачарований творами Рея Бредбері (Ray Bradbury), Теодора Старджона (Theodore Sturgeon) і Генрі Каттнера (Henry Kuttner). Після закінчення школи проходив армійську службу в Кореї (з 1946 по 1948 роки), потім навчався в Нью-Йоркському університеті, спеціалізуючись в гуманітарних дисциплінах. Він також прослухав факультативний курс літературної творчості у Ірвіна Шоу. По закінченні університету працював на металургійному заводі.

Починаючи з 1951 року Шеклі став пропонувати свої розповіді в багато науково-фантастичні журнали, випустивши за наступні кілька років сотні творів. У цей же період Шеклі написав також 15 епізодів для телесеріалу «Капітан Відео» (Captain Video) і 60 п’ятихвилинних новел циклу «По ту сторону зеленої двері» («Behind the Green Door»), які були прочитані по радіо відомим актором Бэзилом Рэтбоном (Basil Rathbone). Оповідання Шеклі склали авторські збірки «Де не ступала нога людини» («Untouched by Human Hands», 1954), «Громадянин в космосі» («Citizen in Space», 1955), «Паломництво на Землю» («Piligrimage to Earth», 1957), «Ідеї: Без обмежень» («Notions: Unlimited», 1960), «Лавка нескінченності» («Store of Infinity», 1960), «Осколки космосу» («Shards of Space», 1963), «Пастка на людину» («The People T

rap», 1967), «Відчуваєш що-небудь, коли я роблю ось так?» («Can You Feel Anything When I Do This?», 1971), «Робот, який був схожий на мене» («The Robot Who Looked Like Me», 1978), «Дивовижний світ Роберта Шеклі» («The Wonderful World of Robert Sheckley», 1979) та інші.

Оповідання Шеклі відрізняє парадоксальний погляд, дозволяє уявити, здавалося б, звичайні обставини з незвичайної сторони і завдяки цьому яскраво показати людський або соціальний тип. Одним з основних інтересів Шеклі завжди було соціальну поведінку конкретної людини, його стереотипи, які письменник висміював безжально і яскраво.

Ці ж риси яскраво проявилися і згодом, коли письменник почав працювати і в грубій формі. Це дозволило Шеклі робити більш серйозний і поглиблений художній аналіз соціальної поведінки людини, зберігши при цьому іронічні і сатиричні інтонації.

Його перший роман «Корпорація „Безсмертя“» («Immortality Inc.», 1958), що розповідає про людину, який був реанімований у віддаленому майбутньому в чужому тілі, став основної сюжетної поставленого в 1992 фільму «Втікач» («Freejack»). Також за його творами зняті художні фільми «Десята жертва» («La Decima Vittima», 1965), «Втеча з Пекельного Острова» («Escape from Hell Island», 1963), «Ціна ризику» («Le prix du danger», 1983

) та інші.

Хоча твори Шеклі і постійно публікувалися, але його популярність на батьківщині ніколи не була особливо широка — можливо, сюрреалістичні сюжети оповідань, самоіронія автора і його незв’язаність звичайними прийомами наукової фантастики утруднювали їх сприйняття масовим читачем. Проте дивним чином ці ж твори, опубліковані російською мовою, миттєво зробили Шеклі одним з найпопулярніших і улюблених в СРСР зарубіжних письменників-фантастів — його популярність цілком могла змагатися з популярністю Станіслава Лема.

З його творчості, крім оповідань, найбільш відомі романи «Корпорація „Безсмертя“» («Immortality Inc.», 1958), «Цивілізація Статусу» («The Status Civilization», 1960) і «Подорож до післязавтра» («Journey Beyond Tomorrow», інший переклад назви — «Ходіння Джоэниса», 1962), повісті «Обмін розумів» («Mindswap»), «Координати чудес» («Dimension Of Miracles») і «Квиток на планету Транай» («A Ticket to Tranai»). Спільно з Роджером Желязни їм була написана серія з трьох книг «Принеси мені голову прекрасного принца» («Bring Me The Head Of Prince Charming»), «Якщо з Фаустом вам не пощастило» («If At Faust You don’t Succeed») і «П’єса повинна продовжуватися» («A Farce To Be Reckoned With»).

Їм написані також три гумористичних детективних роману про приватного детектива Бобі Ін

акониане: «Детективне агентство „Альтернатива“» («The Alternative Detective»), «Між Сциллою і Харибдою» («Draconian New York») і «Сома-блюз» («Soma Blues»).

Роберт Шеклі також працював над сценарієм комп’ютерної гри «Netrunner».

Всього за своє життя Роберт Шеклі написав близько 65 книг.

У 1991 році Роберт Шеклі був відзначений нагородою імені Даніеля Галана (Daniel F. Gallun) за внесок у жанр наукової фантастики. У 1998 р. у Санкт-Петербурзі йому була вручена премія «Мандрівник» за внесок в області гумору і наукової фантастики.

В останній період життя Роберт Шеклі був одружений на письменницю Гейл Дана (англ. Gail Dana) і жив у Портленді, штат Орегон.

Іноді приїжджав в Росію, оскільки там знаходилися основні його читачі. До речі, гонорари з Росії, де Роберта завжди пам’ятали, цінували і перевидають, складали наприкінці життя основну частину його скромних доходів.

Навесні 2005 під час візиту на Україну на фан-конвент «Портал» стан здоров’я Шеклі різко погіршився, і він був госпіталізований. У Шеклі не було медичної страховки, і його борг за лікування у дорогій приватній клініці (10 тисяч доларів) був сплачений українськими бізнесменами, які і допомогли йому повернутися на батьківщину, коли здоров’я письменника прийшло в норму.

Роберт Шеклі помер 9 грудня 2005 року в Покипси, штат Нью-Йорк, від наслідків інсульту.