Річард Невілл

Фотографія Річард Невілл (photo Richard Neville)

Richard Neville

  • Рік народження: 1941
  • Вік: 74 року
  • Громадянство: Австралія

Біографія

Наприкінці 1963-го і початку 1964-го Невілл – тоді ще просто редактор студентського журналу ‘Tharunka’ – познайомився з Річардом Уолшем (Richard Walsh). Уолш в той час також займався випуском студентського журналу; працював він, проте, в Університеті Сіднея (University of Sydney); в Сіднеї ж у той час працював і Мартін Шарп (Martin Sharp). Невілл і Уолш захотіли створити новий, ‘инакомыслящий’ журнал; Шарпа вони найняли в якості художника. Саме так і був створений журнал ‘Oz’.

Річард Невілл — австралійський письменник, самопроголошений футурист. Прославився своєю діяльністю на посаді редактора контркультурного журналу ‘Oz’, виходив на території Австралії і Великобританії в 60-х і початку 70-х. На початку 60-х тісно співпрацював з либертарианским рухом Університету Нью-Саут-Уельсу (University of New South Wales).

Наприкінці 1963-го і початку 1964-го Невілл – тоді ще просто редактор студентського журналу ‘Tharunka’ – познайомився з Річардом Уолшем (Richard Walsh). Уолш в той час також займався випуском студентського журналу; працював він, проте, в Університеті Сіднея (University of Sydney); в Сіднеї ж у той час працював і Мартін Шарп (Martin Sharp). Невілл і Уолш захотіли створити новий, ‘инакомыслящий’ журнал; Шарпа вони найняли в якості художника. Саме так і був створений журнал ‘Oz’.

Перший номер сіднейського журналу вийшов у світ у День Дурнів, 1-го квітня 1963-го. Своїм хар

актерно нешанобливим стилем він неабияк нагадував студентські видання; дуже скоро, однак, у нього сформувалася ціла армія прихильників.

Зрозуміло, настільки яскравий контркультурный проект не міг не привернути до себе уваги цензорів; двічі Невілл і Уолш штрафовались за друк непристойних публікацій. Перший судовий процес привернув до себе порівняно небагато уваги; на жаль, редактори пішли чиїм-то дуже і дуже невдалому раді та визнали себе винними. Перший штраф був невеликим, але визнання призвело Уолша і Невілла до поразки і в другому, куди як більш гучному процесі.

Звинувачення базувалися в першу чергу на двох творах, опублікованих у попередніх випусках журналу. Першим спірним стало творінням вірш Шарпа ‘The Word Flashed Around The Arms’, издевающееся над модною на той момент звичкою масово відвідувати вечірки без запрошення; інших образило фото з обкладинки шостого

номери журналу, на якому Невілл і двоє його друзів прикидалися, що мочаться в скульптурний фонтан Томи Басса (Tom Bass).

В кінцевому підсумку Шарп, Невілл і Уолш були визнані винними і отримали належні за законом тюремні терміни. Зрозуміло, історія викликала чималий суспільний резонанс; ‘трійця Оз’, однак, назавжди засвоїла, що з законом жарти погані.

Наприкінці 1966-го Невілл і Шарп перебралися в Великобританію; у 1967-му за ними пішов їхній земляк Джим Андерсон (Jim Anderson). Разом вони заснували лондонський філія ‘Oz’. Далі все пішло по накатаній колії – епатаж і нонконформізм допомогли їм завоювати серця читачів і неабияк вивели з себе представників влади; багатьом лондонський ‘Oz’ запам’ятався завдяки найдовшому в історії країни судового процесу у справі про публікацію непристойних матеріалів. Знову-таки, можновладці взяли гору – Андерсон, Невілл і їх колега Фелікс Денніс (Felix Denn

is) відправилися за грати (хоча пізніше і вийшли по апеляції). Припинив своє існування часопис лише в листопаді 1973-го.

Кілька років Невілл мандрував по світу, вивчаючи молоді культури, соціальні перетворення і намагаючись спрогнозувати ймовірну форму світу майбутнього. У 80-х він повернувся в Австралію і почав працювати на телебаченні; в програмі ‘Midday Show’ він робив доповіді про популярній культурі, нетрадиційних ідей і пошуках стійкої системи взаимосуществования. Як і в старі часи, він нерідко викликав своїми номерами чимало шуму – як-то раз, приміром, він спробував покурити марихуану прямо перед камерою, щоб надалі перевірити її вплив на водіння.

Продовжує активно виступати Невілл і донині. Його мемуари, ‘Хіппі Хіппі Шейк’ (‘Hippie Hippie Shake’) лягли в основу досить багатообіцяючого фільму про субкультури 60-х; до речі, самого Річарда в ньому зіграє Кілліан Мерфі (Cillian Murphy).