П’єр Відаль-Наке

Фотографія П'єр Відаль-Наке (photo Pierre Vidal-Naquet)

Pierre Vidal-Naquet

  • День народження: 23.07.1930 року
  • Вік: 76 років
  • Місце народження: Париж, Франція
  • Дата смерті: 29.07.2006 року
  • Громадянство: Франція

Біографія

Відаль-Наке закінчив колеж Карно в Парижі, потім вивчав історію в університетах Кана і Лілля. Основні праці Відаля-Наке, починаючи з першої книги про Клисфене Афінському (1964), були присвячені історії Стародавньої Греції; особливою популярністю користувався цикл з трьох книг, написаний спільно з Жаном-П’єром Вернаном: «Від міфологічного до раціонального».

Народився в єврейській родині. Його батько Люсьєн Відаль-Наке брав участь у справі Дрейфуса в якості адвоката. Після окупації Франції під час Другої світової війни батько і мати Відаля-Наке брали участь у русі Опору, але в травні 1944 р. були арештовані і відправлені в концентраційний табір Освенцім, де загинули.

Відаль-Наке закінчив колеж Карно в Парижі, потім вивчав історію в університетах Кана і Лілля. Основні праці Відаля-Наке, починаючи з першої книги про Клисфене Афінському (1964), були присвячені історії Стародавньої Греції; особливою популярністю користувався цикл з трьох книг, написаний спільно з Жаном-П’єром Вернаном: «Від міфологічного до раціонального» (фр. La Grèce ancienne — Du mythe à la raison; 1990), «Простір і час» (фр. La Grèce ancienne — l’espace et le temps; 1990) і «Ритуали переходу і трансгресії» (фр. La Grèce ancienne — Rites de passage et transgressions; 1992). У співдружності з Вернаном написана і книга «Труд та рабство в Древній Греції» (фр. Travail et esclavage en Grèce ancienne; 2002). Деякі твори Відаля-Наке лежать на межі історії та філології: такі, зокрема, «Світ Гомера» (фр. Le monde d Homère; 2002) та «Розбите дзеркало: Афінська трагедія і політика» (фр. Le miroir brisé : tragédie athénienne et politique; 2002). Популярний характер носила остання книга Відаля-Наке, прослеживавшая історичну долю висхідного до Платону міфу про Атлантиду (фр. L Atlantide. Petite histoire d’un mythe platonicien; 2005).

П’єр Відаль-Наке був публіцистом, прихильником соціалізму і марксизму в їх гуманістичної редакції; не сприймаючи сталінізм і його спадкоємців, він деякий час входив в Об’єднану соціалістичну партію Франції. Під час Алжирської війни за незалежність він був серед авторів Маніфесту 121, закликав до кампанії громадянської непокори проти війни; Відалю-Наке належать чотири книги про цю війну, одна з яких красномовно називалася «Злочини французької армії в Алжирі» (фр. Les Crimes de l armée française Algérie 1954-1962). В алжирських творах Відаля-Наке задіяний його досвід історика, що позначається, насамперед, у їх ретельної документованості. У 1971 р. Відаль-Наке разом з Мішелем Фуко і Жаном Марі Доменаком заснував Групу інформації про тюрмах» (фр. Groupe d information sur les prisons) для боротьби за права ув’язнених. Він активно виступав за мирне врегулювання палестинського питання, ставши у 2003 р. одним з ініціаторів відкритого листа «Інший голос євреїв» (фр. Autre voix juive), що містить вимогу надати палестинському народові можливість створити повноцінну державу зі столицею в Єрусалимі і називає ізраїльського прем’єр-міністра Аріеля Шарона «злочинним політиком».

Відаль-Наке неодноразово виступав з різкою критикою заперечення Голокосту і, зокрема, був серед найбільш принципових опонентів Ноама Чомского з приводу Справи Фориссона. Статті Відаля-Наке з цього питання зібрані в книзі «Вбивці пам’яті» (фр. Les Assassins de la mémoire; 1995).