П’єр Буаст

Фотографія П'єр Буаст (photo Pierre Boiste)

Pierre Boiste

  • Рік народження: 1765
  • Вік: 59 років
  • Місце народження: Париж, Франція
  • Дата смерті: 24.04.1824 року
  • Рік смерті: 1824
  • Громадянство: Франція
  • Оригінальне ім’я: П’єр Клод Віктуар Буаст
  • Original name: Pierre Claude Victor Boiste

Біографія

‘Універсальний словник французької мови’ став своєрідним ‘магнум опус’ П’єра Буаста; цей масштабний праця довгий час вважався кращим у своєму роді. Лише через 60 років після першого видання словника Буаста в друк надійшли перші томи словника Литтре; до цього на першість праці Буаста ніхто не зазіхав.

П’єр-Клод-Віктор Буаст (Pierre-Claude-Victor Boiste, 1765 – 24.04.1824) – французький учений, укладач словників. Найбільше відомий як упорядник і редактор виданого в 1800-му ‘Універсального словника французької мови’ (‘Dictionnaire universel de la langue française’).

Навчався Буаст в Гоэле (Goële); спочатку він вивчав право і навіть деякий час виступав в якості практикуючого юриста. Через деякий час, втім, Буаст залишив свою практику і зайнявся видавничою справою. Йому вдалося заснувати досить успішне підприємство; втім, вже до 1800-му П’єр був змушений відійти від справ. Проблеми зі здоров’ям змусили Буаста піти на спокій; залишок своїх днів він прожив у сільській місцевості, поблизу Іврі-сюр-Сен (Ivry-sur-Seine). На пенсії Буаст займався лінгвістикою і літературою; у цілому за цей період він опублікував 5 великих робіт.

Самим известнымиз праць П’єра Буаста, без сумніву, є його універсальний словник французької мови. Вперше цей воістину гідна праця була опублікована в 1800-му; в загальній складності до 1866-го його встигли перевидати 15 разів. Звичайно, нескінченно утримувати перше місце в списку словників французької мови праці Буаста не допомогли ніякі редакції; в кінцевому результаті знайшлися лексикографы, зуміли створити нітрохи не менш гідні роботи.

У 1863-му почав видаватися словник французької мови Еміля Литтре (Émile Maximilien Paul Littré); пізніше великою популярністю також користувався словник П’єра Ларусса (Pierre Athanase Larousse).

Критики у своїх рецензіях на роботу Буаста особливо відзначали величезний обсяг обробленої інформації. Книга включала в себе всі можливі варіанти вимови і написання існуючих слів, точні визначення і різні значення; Буаст ретельно проаналізував можливі відтінки або нюанси смислових значень. Словник міг використовуватися не тільки в ‘побутових’ цілях – автор включив у нього безліч спеціальних термінів з різних наук, ремесел і технічних галузей; були тут і споконвічно-французькі терміни, і порівняно нові запозичення. Чимало Буаст потрудився, обробляючи праці своїх попередників – словник його містив чимало посилань на авторитетні джерела.

Звичайно, висловлювалися до словника Буаста і претензії. П’єр Ларусс в 1866-м зазначив, що праця Буаст виконав дійсно вражаючий, і що його дітище помітно перевершує багатством і обсягом словник Французької академії (Academie Française). Разом з тим Ларусс зазначив, що у багатьох випадках автор приділив недостатньо уваги опрацювання всіх можливих значень, використовував безліч малозрозумілих поза контекстом скорочень і занадто багато залишив додумувати читачеві. В цілому, на думку Ларусса, словник Буаста представляв собою ‘скелет’ мови, що демонструє пристрій об’єкта та містить базовий каркас, однак позбавлений всього, що основний каркас не входить.

Цікаво, що словник у свій час ледве не коштував Буасту як мінімум свободи, якщо не самого життя. В 1805-му лексикографа заарештували представники імперської поліції; Буаста звинувачували в образі імператора Наполеона (Napoleon Bonaparte) – П’єр нібито назвав імператора ‘spoliateur’ (грабіжник, хижак). Буаст не зумів пояснити, за що і був ув’язнений Консьержері (Conciergerie). Лише з допомогою двох членів Інституту Франції (Institut de France) у трагедії вдалося розібратися – як виявилося, Буаст просто процитував одну з промов Наполеона в якості ілюстрації жіночої форми згаданого образи.

Помер П’єр Буаст 24 квітня 1824-го.