Поль Елюар (Ежен Грендель)

Фотографія Поль Елюар (Ежен Грендель) (photo Poul Eliuar)

Poul Eliuar

  • День народження: 14.12.1895 року
  • Вік: 56 років
  • Місце народження: Сен-Дені, деп. Сіна, Франція
  • Дата смерті: 18.11.1952 року
  • Громадянство: Франція

Біографія

Французький поет.Член ФКП (з 1942). У 1914 покликаний в армію. Фронтові враження Елюара лягли в основу збірки «Обов’язок і тривога» (1917); у 1918 р. опублікував «Вірші для мирного часу».

У 1919 примкнув до дадаїзму. У збірках «Тварини і їх люди, люди і їхні тварини» (1920) і «Приклади» (1921) багато загадкових, незрозумілих віршів. В кінці 1924 разом з А. Бретоном, Л. Арагоном і ін. очолив групу сюрреалістів; не цілком поділяючи їх платформу, примикав до сюрреалістів до 1938. Творчість Елюара все більше наповнювалася демократичним змістом, йому був багато в чому чужий сюрреалистский «бунт» проти розуму, мови, культурної спадщини. У інтимної та філософської лірики 20-30-х рр. (сб-ки «Град скорботи», 1926; «саме життя», 1932, та ін) Елюар прагне осмислити реальність в дусі утопічні мрії про всесильного людині-чудотворця. У 1936 виступив проти франкистского заколоту в Іспанії. Мобілізований В 1939; повернувшись в окупований Париж, писав патріотичні вірші (зб. «Відкрита книга I, 1938-1940», 1940; «На нижніх схилах», 1942; «Відкрита книга II», 1942). Вступивши в компартію, активно працював у підпільній пресі.

Вірш «Свобода» з книги Елюара «Поезія і правда 1942 року» (1942) стало поетичним прапором Опору. У збірках «Лицем до лиця з німцями» (1942-45) і «Гідні жити» (1944) громадянська лірика невіддільна від любовної лірики. Після війни Елюар брав участь у русі борців за мир. У збірках «Присвята» (1950), «Зуміти все сказати» і «Фенікс» (обидві 1951) розвиваються теми любові, братства, затверджується громадянська позиція поета.

У 1951 спільно з П. Пікассо випустив збірник «Лик загального миру». Двічі (1950 та 1952) приїжджав в СРСР. Міжнародна премія Миру (1953).