Остап Вишня

Фотографія Остап Вишня (photo Ostap Vishnya)

Ostap Vishnya

  • День народження: 13.11.1889 року
  • Вік: 66 років
  • Місце народження: х. Чечва біля містечка Грунь, Україна
  • Дата смерті: 28.09.1956 року
  • Громадянство: Україна
  • Оригінальне ім’я: Павло Губенко
  • Original name: Pavel Gybenko

Біографія

Закінчив початкову, потім двокласну школу в Зінькові. Продовжив навчання у військово-фельдшерській школі в Києві, після закінчення якої (1907 р.) працював фельдшером, спочатку в армії, а з часом — у хірургічному відділі лікарні Південно-Західних залізниць.

Народився 13 листопада 1889 року на хуторі Чечва біля містечка Грунь Зіньківського повіту Полтавської губернії (нині Охтирський район Сумської області) в багатодітній (17 дітей) селянській сім’ї. Закінчив початкову, потім двокласну школу в Зінькові. Продовжив навчання у військово-фельдшерській школі в Києві, після закінчення якої (1907 р.) працював фельдшером, спочатку в армії, а з часом — у хірургічному відділі лікарні Південно-Західних залізниць. Але, як згадував сам письменник, він не збирався присвятити себе медицині, і тому, працюючи в лікарні, старанно «налягав» на самоосвіту. У 1917 році, здавши екстерном випускні гімназійні іспити, вступив до Київського Університету, проте незабаром залишив навчання і повністю присвятив себе журналістській і літературній праці.

Перший надрукований твір Остапа Вишні — «Демократичні реформи Денікіна» — побачило світ 2 листопада 1919 року в газеті «Народна Воля» під псевдонімом «П. Грунський».

В цій же газеті було надруковано ще кілька фейлетонів молодого письменника, а з квітня 1921 року, коли він став працівником республіканської газети «Вісті ВУЦВК», почався період його активної творчості і систематичних виступів у пресі. Псевдонім «Остап Вишня вперше з’явився 22 липня 1921 року в «Селянській правді» під фейлетоном «Дивак, їй-богу!».

Вишня висміював слабкості свої, своїх земляків, вважаючи, як і Гоголь, «у кого вже не вистачає духу посміятися над своїми власними недоліками, краще тому вік не сміятися». Особливо нещадно висміював Вишня слабість в українців інстинктів цивільного і національної єдності, їхню інертність, анахронічні риси в психології та мисленні українців, які так дорого обійшлися Україні.

У процесі натхненної праці народився й розвинувся створений Остапом Вишнею новий жанр — усмішка.

Усмішка — це різновид фейлетону та гуморески. Ввів цей термін сам Остап Вишня. Пізніше він писав: «Хоч „фейлетон“ уже й завоював у нас право на існування, але, на мій погляд, слово „усмішка“ … від фейлетону». Автор «Вишневих усмішок» освоює і далі розвиває традиції вітчизняної та світової літератури і народної творчості, передусім традиції класиків (Гоголя і Шевченка, Салтикова-Щедріна і Франка, Мартовича і Чехова).

У 1933 році був незаконно репресований за безпідставним звинуваченням у замаху на державного діяча (термін — десять років) і зміг повернутись до літературної діяльності тільки в 1943 році. Дружина Остапа Вишні Варвара Олексіївна Маслюченко, подібно подругам декабристів, через дружину Максима Горького домоглася права відбувати термін разом з чоловіком. Оселилася в маленькому містечку біля табору на Кольському півострові. Але бачитися з чоловіком практично не могла, тільки листувалася. У 1934 році листування перервалася на цілих п’ять років.

У 1955 році Остапа Вишню (і його брата-письменника — посмертно) реабілітували. Вишня після реабілітації повернувся в Київ. Помер Остап Вишня від серцевого нападу в 1956 році.

У 1991 році на кіностудії Олександра Довженка знято фільм «З житія Остапа Вишні» про табірному період життя письменника та його вірної дружини, в якому роль письменника виконав Богдан Ступка.