Олена Хаецкая

Фотографія Олена Хаецкая (photo Elena Haetskaya)

Elena Haetskaya

  • День народження: 13.10.1963 року
  • Вік: 53 роки
  • Громадянство: Росія

Біографія

Російська письменниця і перекладач фантастичних та історичних творів; основні жанри — історичні романи, фентезі, фантастика.

У 1986 році закінчила Ленінградський університет, факультет журналістики, диплом по кафедрі стилістики. Працювала в різних маленьких газетках. У тому ж році вийшла заміж за однокурсника з геологічного факультету, Ст. Хаєцького, який трагічно загинув у 1993 році.

У 1997 році вийшла заміж за Тараса Вітковського. Син від першого шлюбу — Володимир Хаєцький (р. 1988). Дочка від другого шлюбу — Аглая Вітковська (р. 1998).

В літературі дебютувала романом «Меч і Райдуга» (1993), який за наполяганням видавництва (в серії публікувалися лише книги зарубіжних авторів) був виданий під «іноземним» псевдонімом «Меделайн Сімонс». Роман придбав несподівану для автора популярність, проте видати таку книгу під своїм іменем вона змогла тільки в 1996 році — це був роман-дилогія «Завойовники», який в цілому пройшов непоміченим. Значно більший резонанс отримали історико-фантастична містерія «Мракобіс» (1997) і літературна фантазія «Вавилонські хроніки» (1997, згодом передрукована під назвою «Вавилон-2003»), які зробили Олену Хаецкую одним з найбільш помітних авторів російської літературної фантастики.

Незважаючи на численні схвальні відгуки, в той період видавництва не поспішали випускати чергові книги Хаецкой, вважаючи їх аудиторію дуже специфічною. Два тома, написаного спільно з Віктором Беньковским роману «Анахрон» вийшли з семирічним перервою — перший тому в 2000 році, другий — тільки в 2007 році, що серйозно ускладнило читацьку долю книги. Багато оригінальні твори Хаецкой не вдавалося видати багато років. Тільки в 2003 році почав виходити написаний в основному задовго до цього цикл історичних (з елементами фантастики) повістей — «Голодний грек, або Мандри Феодула», «Життя і смерть Арнаута Каталана», «Бертран з Лангедока», «Дама Тулуза» та інші. Підсумком десятирічної літературної роботи стає видане в 2004 році зібрання творів у п’яти томах, згодом розширене романом «Варшава і жінка» (2005), збіркою «Космічна тітонька» (2005) та кількома іншими томами.

Історичний роман «Царство небесне» (2005) розповідає про епоху хрестових походів і протистоянні хрестоносців і Саладіна у Святій Землі в кінці XII століття.У 2006 році Хаецкая видала роман «Мішель» — власну версію біографії та історії загибелі М. Ю. Лермонтова, в якій психологічний та історичний реалізм тісно пов’язаний з літературною грою.

Значне число «комерційних» творів Олени Хаецкой (романи про Конана, новелізації сценаріїв кінофільмів і телесеріалів), написаних нею по замовленнях різних видавництв, виходили під багатьма псевдонімами, деякі з яких були розкриті самим автором, а інші залишаються нерозкритими.

Друкувалася під псевдонімами Дар’я Іволгіна, Ярослав Хабаров, Меделайн Сімонс, Олена Товста, Володимир Ленський, Дуглас Брайан.

Нагороджена преміями «Мандрівник» (1998), Бронзовий равлик (1998), «Великий Зилант» (2000), Меч Румата (2003).